Однією з головних ознак дотеперішнього панування радянських стереотипів стосовно УПА є думка, що Армія формувалась з поліцаїв і військовослужбовців національних відділів вермахту та СС.
Таку позицію неодноразово озвучували ідейні супротивники українських націоналістів – як науково, так і псевдо-науково. Читав нещодавно доповідь якогось В. Шевченка, котрий повідомляв про “досліджені” ним витоки зростання чисельності УПА, вважаючи важливим чинником цього зростання “приєднання до спільної боротьби вояків з національних формувань німецької армії, зокрема татар”.
Про що свідчать документи?
З цього приводу слід зазначити, що ні допоміжна поліція, ні легіони “Роланд” і “Нахтіґаль”, ні будь-які інші німецько-керовані формування не були головними й переважними джерелами поповнення Армії. Архівні документи дають змогу спростувати цей поширений міф.
Ну, наприклад: І. Патриляк дослідив і класифікував інформацію з еведенційних карток вояків ВО “Богун” УПА-Північ. Документи ці зберігаються у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління (1445 карток). Комплекс документів дає змогу створити доволі вірогідну модель особового складу ВО.
Аналіз даних статистичних джерел показує, що з облікованих 1445 бійців УПА ВО “Богун” 609 осіб (42,14%) раніше проходили військову службу, а 836 осіб (57,86%) вперше познайомились з військовою справою в повстанських формуваннях. Відсоток досвідчених військовослужбовців був набагато вищим серед немісцевих повстанців порівняно з вихідцями із західних областей – 79,48% проти 31,86% відповідно. Це по-перше.
По-друге, серед усіх облікованих повстанців, які мали військовий вишкіл до служби в УПА, найбільше – колишніх вояків Війська Польського – 225 осіб (15,57%); далі за чисельністю – колишні червоноармійці (авжеж, силою затягли до лав УПА!) – їх було 137 (9,48%); лише третю позицію займає німецька поліція – 122 особи, або 8,44% до приходу в УПА служили поліцаями.
Щодо власне німецьких збройних сил, куди свого часу належали батальйони “Нахтіґаль” та “Роланд”, то відсоток їх колишніх вояків серед повстанців взагалі мізерний – 1,03%.
Таким чином, принаймні на прикладі Волині можна прослідкувати явну невідповідність міфу про “поліцайське” минуле бійців УПА з реально підтвердженою документами картиною.
Володимир Криницький