0
0
Безплатний громадський транспорт вже запровадили 50 польських міст, ще десять працюють над ліквідацією квитків у громадському транспорті.
Про це повідомляє Польське радіо.
Деякі міста надають безплатний проїзд для всіх (Ґоленюв, Косьчежина, Любін, Польковіце, Томашув Мазовєцький, Єленя Ґура), деякі – лише для безробітних (Ряшів, Радом, Ґданськ, Красьнік), деякі – лише для окремих маршрутів (Жори, Кєльце, Леґьоново, Лазіска Ґурне), деякі – для неповносправних (Люблін), деякі – для молоді до 22-х років (Колобжег) тощо.
У Кракові, наприклад, згідно з рішенням міської ради, з нового шкільного року учні молодших класів їздитимуть автобусами і трамваями безплатно. Хоча місту щороку це коштуватиме 2,7 млн. злотих (майже 640 тисяч євро), депутати прагнуть, аби наступного року такі пільги охопили б ще й учнів гімназій.
Крім того, водії авто у дні, коли над містом зависає смог, можуть (з посвідченням водія) безплатно користуватися громадським транспортом.
Експерти вважають, що ліквідація квитків, з одного боку – хороша ідея, бо популяризує дешевший і екологічніший громадський транспорт, але це вигідно тільки для малих містечок. У великих агломерація, це може бути економічно не виправдано, оскільки після впровадження безплатного пересування транспортом, різко зросла б кількість пасажирів, що призвело б до необхідності збільшення машинного парку.
“Громадський транспорт повинен бути сучасним і привабливим, аби переконати жителів менше користуватися автомобілем. Але, коли транспорт буде безплатним, то це вимагатиме великих грошових вкладень у парк та інфраструктуру, що досить нелегко профінансувати”, – наголошує Якуб Климкевич з порталу transport-publiczny.
Раніше ми писали про досвід запровадження безплатного громадського транспорту в столиці Естонії Таллінні. Процес переходу на безоплатне функціонування громадського транспорту в Таллінні почався навесні 2012 року, коли переважна більшість жителів столиці підтримала на міському референдумі пропозицію мера міста Едгара Савісаара. Цьому передувала аналітична робота з підрахунку всіх переваг і недоліків такого рішення. За висновками експертів, безкоштовний громадський транспорт мав дати змогу малозабезпеченим жителям активніше брати участь у ринку праці, знизити транспортну завантаженість центру міста на 15% і збільшити кількість платників податків, оскільки багатьом талліннцям довелося б отримати постійну реєстрацію.
Витрати на підтримку громадського транспорту в столиці Естонії складають близько €53 млн на рік, а доходи від оплати проїзду пасажирами сягали не більше €12 млн. Решту фінансував бюджет міста.
Мер Едгар Савісаар зазначив, що вже у перший тиждень дії безкоштовного проїзду автоматичні датчики транспортних потоків зафіксували, що автомобільна активність в центрі міста знизилася на 7%, а заповнюваність громадського транспорту збільшилася на 11-12%. Люди частіше виїжджають в центр міста вихідними, щоб провести час в ресторанах і торгових центрах, витратити заощаджені завдяки безкоштовному проїзду гроші, адже за рік безкоштовний транспорт заощаджує жителю столиці середній місячний заробіток.
