Один з аватарів “русскава міра” в Україні — терорист Захарченко[в] — нещодавно обурився, що українські користувачі мережі матюкають його російською, а не українською.
На перший погляд це може здатися комічним, але насправді це черговий ляпас “русскаізичним укрАінскім патріотам” та чергова вказівка (цього разу з боку ворога) на загальну меншовартість концепції “какая разніца на каком йазикє”.
Звісно, річ не суто в лайці. Тут треба брати ширше. Користуючись російською мовою в тій чи іншій її формі, ви, українські патріоти, залишаєтеся в очах ворогів лише недолугими “молодшими братами”, неспроможними на жодну самодостатність, а лишень на периферійне, маргінальне становище щодо їхньої мовно-культурної метрополії.
І не треба мені тут зараз розповідати, що такого феномена як “матюки” в українській мові не існує. Не існує? То й лайтеся так, як заведено у нас, а не так, як це роблять вони (якщо не знаєте як це робиться українською — погугліть, здивуєтеся). От тоді ви істотно відрізнятиметеся від “аднаво народа“!
А коли ви балакаєте на “общєпанятнам”, то ви лише вкотре цементуєте ворожий концепт про те, що насправді нема жодної різниці між “хохлами” та “нормальними росіянами”, підтверджуєте власним прикладом, що ви лишень “прєдатєлі русскава міра”, які намагаються від нього відколотися, і що насправді жодної реальної самобутності ви не маєте.
Чи так це? Ні? То доведіть!