6 жовтня 2014. – Сербська столиця готується відсвяткувати ювілей визволення, на честь якого буде проведено перший за майже три десятиліття військовий парад.
Єдиним закордонним гостем серед запрошених буде російський очільник Владімір Путін. Старший брат і тут показав своє обличчя: запрошували його на гостину на 20 жовтня, але змушені були на вимогу росіян перенести найголовніші святкування на 16-те, інакше “брат” не приїхав би.
Загалом амбіційні плани сербської влади щодо святкування 70-річчя звільнення столиці у багатьох викликають незручні запитання, від того, чи варто витрачатися на військовий парад за скрутних часів до того, як вплине візит Путіна на стосунки з Європою з огляду на події в Україні. Цікавить громадськість та експертів також нагальна потреба участі в параді військових в одязі сумнозвісних четників часів Другої світової. До речі, президент Сербії Томіслав Ніколич має титул четницького воєводи, що теж викликає певні думки, повідомляє Сербське радіо.
Останнім часом поповзли чутки, що, можливо, Ніколич погодиться скасувати участь “четників” у параді, адже четники жодної участі у звільненні Белграда не брали.
Утім, запитань щодо святкування залишається багато, і сербське суспільство дуже неоднозначно ставиться до цієї події.
Дража Петрович, журналіст газети “Danas” (“Сьогодні”), у своїй колонці щодо зміни дати військового параду з 20 жовтня на 16-те через приїзд Путіна запитує: чи можлива подібна ситуація, якби йшлося про візит Ніколича чи Александара Вучича (прем’єр-міністра Сербії) на парад у Москві? Чи можна уявити, що росіяни перенесуть свій парад через сербського гостя?
“Уявіть собі, що на парад у Москву 9 травня Вучич пообіцяв приїхати 15 травня, і через це Москва перенесла свій День перемоги”, – коментує Петрович.
Історик Ольга Манойлович-Пінтар не може пригадати такого прикладу, коли б заради чогось переносили вшанування важливих історичних дат.
“Не узвичаєно такої практики, щоб переносити державні свята, тим більше – такого високого рангу. Згадаймо 1941 рік і відзначення дня жовтневої революції у Москві, коли військові просто з параду вирушали на фронт. Але парад відбувся саме у той день, коли мав відбутися”, – зауважує Ольга.
На парад запрошено ветеранів війни колишніх союзних держав та держав балканського регіону. На запитання, чому на святкування не запрошено президентів держав, громадяни яких визволяли Белград у складі тодішньої Червоної Армії, член оргкомітету Мілован Дрецун відповів так:
“Ми запросили президента держави, чия армія є офіційним правонаступником Червоної Армії. А щодо інших нинішніх держав – Азербайджану, Білорусі та України, з представників яких утворено було Український фронт – ми запросили ветеранів війни, і вони вже надали згоди. А узгодити візити всіх президентів було б занадто складно”.
Під час параду пронесуть знамена партизанських частин та частин Червоної армії, які брали участь у звільненні Белграда. “Четницьких” підрозділів, як і їхніх знамен, не нестимуть, але четники будуть присутні на почесних трибунах, повідомив Дрецун.
Утім, для більшості людей з тверезим баченням ситуації, як свідчать соціальні мережі та колонки у провідних газетах Сербії, прийдешній парад став неприємним сюрпризом, а ще більше – те, що із закордонних гостей на ньому буде присутній тільки Владімір Путін – ідол для сербських націоналістів і військовий злочинець для людей совісті.
Володимир Криницький