Відразу двоє російських публіцистів білоруського походження протягом останніх днів торкнулися теми створення «карти россіянина», а також надання громадянам Білорусі паспортів Росії.
Про це йдеться в матеріалі на сайті «Наша ніва».
Колишній вітебський чиновник, а нині голова Координаційної ради білоруських громадських організацій російських співвітчизників Андрій Геращенко в колонці на сайті «Взгляду» запевняє, що зазнавав переслідування за свою проросійську позицію.
«Для мене російський паспорт був би просто величезною честю, визнанням того, що я залишився частиною свого народу і своєї країни, втраченої в 1991 році, а зовсім не засобом для переїзду в Росію. Російський паспорт був би хоч і невеликим, а все ж захистом від свавілля націоналістів», – пише Геращенко.
Далі Геращенко вказує, що столицями для нього досі залишаються Москва і Санкт-Петербург, а Мінськ і Вітебськ – просто рідні міста.
«Думаю, багато білорусів хотіли б стати власниками такої карти й отримати потім російське громадянство, залишаючись в Білорусі. Хіба можна засуджувати прагнення людей до єднання з країною, яка їм близька і рідна?!» – завершує публіцист.
Буквально через кілька днів тему підхопив шеф-редактор «Регнум» Юрій Баранчик – білоруський громадянин, який зараз переховується від кримінального переслідування у Москві.
«Вважаю, що отримання громадянства РФ російськими співвітчизниками має носити заявний характер, без відмови (в разі збереження місця проживання) від громадянства країни проживання. Інакше російський співвітчизник в країні проживання стає іноземцем, з усіма наслідками, що випливають. Наприклад, в РБ від переходу на платну медичну допомогу до депортації навіть за адміністративні правопорушення», – пише пан Баранчик.
Далі Баранчика понесло на те, що ніяких білорусів не існує. Для цього він наводить досить цікаві аргументи:
«Росіяни і білоруси – це один народ з однією мовою. Білоруська мова – це та російська мова, якою вона була в Новий час. Щоб у цьому переконатися, досить почитати Руську Біблію Франциска Скорини й Російську Біблію російського першодрукаря Івана Федорова. Той, хто це зробить, на свій подив побачить, що мова Скорини є більш «російською», ніж мова Федорова, в якій набагато більше білорусизмів, властивих і сучасній білоруській мові. І в тому, що сучасна білоруська мова є ніби замороженою формою російської мови 15-18 століть, немає нічого страшного», – заспокоює нас Баранчик.
Не забув автор і про міністра закордонних справ Білорусі Уладзіміра Макея, якого його колеги назвали «світочем національно-визвольного руху в очах місцевих русофобів».
У кінці Баранчик підсумовує, що протягом найближчих років «карту россіянина» в Білорусі можуть отримати 2-3 мільйона осіб. «Це буде відповідь русофобам, які кажуть, що росіян у Білорусі немає».
«Народ біднішає і деградує, про що й свідчить Марш дармоїдів, який пройшов не тільки в Мінську, але і в інших великих містах республіки. Тільки знак з боку Росії допоможе обережним білорусам подолати свої страхи й фобії, продемонструвати свою прихильність до Русского міра, свою ідентичність і свою імперськість, аналогічно російському, українському й іншим народам Великої Росії», – підсумовує Баранчик.
Стежте за новинами на нашій сторінці у Facebook, Twitter і VK.com. Поділіться цією новиною з друзями!
Ви можете повідомити нам новину, надіслати свою статтю або стати блогером чи вести колонку на сайті «Український простір». Пишіть нам: ukrnetinfo@yahoo.com