0
0
Під час Міжнародної науково-практичної конференції «Україна і Світ» у Київському національному університеті культури і мистецтв 19 квітня відкрилася виставка польського малярства «Кольорове Заліп’є», яка розповідає про традицію розписаних сіл на Дембровському Повісленні.
На виставці демонструються оригінальні декоративні панно народних художниць Малопольського воєводства, документальні фото та світлини з мальовничими заліп’єнськими будиночками, розмальованими квітами та орнаментами.
20 квітня 2017 року у читальній залі Наукової бібліотеки пройшла зустріч студентів Кафедри бібліотечної, інформаційної та архівної справи Факультету культурології та представників Кафедри міжнародного туризму Факультету ГРТБ із науковцями Етнографічного музею у Тарнові: генеральним директором музею Анджеєм Шпунері, науковими співробітниками Данутою Сетері та Уршулою Гєронь, які розповіли про унікальну традицію розписаних сіл, що вже більше 100 років побутує у південній Польщі, а саме у Малопольському воєводстві.
Директор наукової бібліотеки, кандидат культурології, доцент Юрій Горбань відкриваючи захід зазначив: «Триває Міжнародне десятиліття зближення культур (2013–2022), оголошене резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Одним із важливих напрямків роботи бібліотеки вишу є культурно-просвітницька діяльність, що покликана сприяти залученню студентської молоді до пізнання культурних цінностей України та Світу, розглядається як важлива складова самоосвіти та провідна функція бібліотечної діяльності».
Пані Уршула Гєронь у своєму виступі зазначила, що «Традиція розписних хат, незважаючи на те, що Заліп’є є візитною карткою цього явища, зустрічається також і в кільканадцяти інших селах цього Малопольщі. Упродовж столітньої традиції розписів відбувалися поступові зміни у стилі та способах розмальовування. Раніше для малювання використовувалися барвники з вапна, глини, сажі та крейди (білий, чорний, світло-коричневий), а також пензлі із соломи, кінського волосу та березових гілок. Сьогодні для розмальовування використовуються професійні пензлики та сучасні фарби із яскравими кольорами. Давній геометричний узор із кольорових крапок (пацків) та прості квіткові мотиви із крапок, розвинувся у казкові стилізовані квіткові мотиви».
Пізніше учасники зустрічі ознайомилися із матеріалами презентації, підготовленої для цієї виставки пані Уршулою та засвоїли, що «Розписні орнаменти, що колись виконувались лише всередині хати (навколо печі), поступово стали переходити на стіни, стелю, місця навколо ікон, вікон, дверей, а згодом вийшли на зовні хати. Розписами почали покривати і зовнішні стінки будинків: навколо вікон та дверей. Сучасні художники почали таким чином оздоблювати і господарські споруди – стайні, стодоли, криниці, собачі будки, курники, голубники і навіть окремі дерева».
Алла Гаврилюк, кандидат наук з державного управління, доцент Кафедри міжнародного туризму наголосила: «Сьогоднішня зустріч є символічною, адже демонструє наше спільне європейське коріння, яке ми бачимо через мистецтво. Вона носить глибокий пізнавальний, естетичний та патріотичний характер. Дякуємо гостям з Польщі, що долучилися до виховного процесу і популяризації етнічної самобутності українського та польського народів».
Олена Скаченко, завідувач сектору методичної роботи підсумовуючи зазначила, що «Наукова бібліотека систематично працює над вивченням та популяризацією культурної спадщини України. Упродовж останніх трьох років у бібліотеці реалізовується патріотичний освітній проект «Скарби нації», присвячений співпраці України та ЮНЕСКО у напряму збереження нематеріальної культурної спадщини. Сьогоднішня зустріч студентства з традиційним та унікальним мистецтвом Польщі є найвищим проявом зближення культур і повинна продовжуватися у нових форматах».
