0
0
Що роблять з проблемами та питаннями? “Вирішують!”, — упевнено заявляють нам ЗМІ та телевізор. Але чи це правильно?
Навіть словники подають такі значення:
ВИРІШУВАТИ, ВИРІШИТИ
1. Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого-небудь висновку. Килигей похмуро оглядав офіцера, ніби вирішував, що з ним робити (О. Гончар); Одного разу .. жителі села вирішили варту виставити (з легенди); Він вирішив більше погляду їй не подарувати, думкою за неї більше не згадати (Марко Вовчок); Стояла спека. І ми вирішили знову йти в ліс до свого улюбленого місця на річці (Олесь Досвітній); Вирішили, що Лодиженко говоритиме російською мовою, а за переклад брався сам Юсуп (Іван Ле).
2. Знаходити яку-небудь відповідь, розв’язувати питання, проблему і т. ін. Майже в кожному питанні, яке йому доводилось вирішати, він убачав якусь проблему (Л. Смілянський); Богдан завжди самостійно вирішував свої справи (Р. Іваничук); Сподіваюся, що Ви вирішите це питання до свого приїзду до Чернігова (М. Коцюбинський); Обличчя хлопця було відвертим і простим, воно зробило на ректора хороше враження, і він за цю коротку хвилю вирішив справу і щось тихо сказав секретарці (Григорій Тютюнник); // Доводити до певного результату яку-небудь дію, стан і т. ін. Інколи в умовах конспірації одна хвилина вирішує успіх чи провал операції (Ю. Смолич); Два дні тривав бій, несподіванка вирішила справу (Ю. Яновський); // Виконувати, здійснювати побудову, розміщення, добір і т. ін. чого-небудь певним чином. Типи цих будинків і планувальний ансамбль треба вирішувати так, щоб сільські центри набули нових рис .. сучасного міста (О. Довженко).
Як бачимо, вживати слово вирішувати в таких випадках можна.
Але знані українські стилісти радять частіше використовувати слова розв’язувати (напр. завдання) та владнати, залагодити (проблему) як природніші для української мови, про що пише й Борис Рогоза в “Уроках української мови” на шпальтах газети “Хрещатик”.
Отже, запишіть до свого нотатника, що проблеми й завдання краще не вирішувати, а розв’язувати й залагоджувати.
