0
0
Першого липня Хорватія відзначила річницю свого повноправного членства у Єропейському Союзі. Картина цього року не рожева, але й не чорна, вважає президент країни Іво Йосипович.
Членство в ЄС – засіб, а не мета. Саме це стало найважливішим уроком першого року Хорватії в ЄС. Прогрес залежатиме найбільше від самих хорватів, і саме це підтверджує річниця.
“Гадаю, що перший рік перебування в ЄС можемо вважати успішним, – каже Іво Йосипович. – Але нам потрібна довготермінова стратегія розвитку”.
Півмільярдний за людськими ресурсами ринок – велетенський потенціал, але тільки для здібних і працьовитих.
“Складається враження, що ми перескочили з другої ліги у вищу абсолютно неготовими. Саме це ми бачимо – особливо в економічному плані – що вважали вступ до ЄС метою, а насправді то був засіб”, – погоджується з президентом країни голова Хорватської спілки роботодавців Івиця Мудринич.
Також читайте:
Вуковар – хорватський Крим?
Хорватія за рік вносить близько €535 млн до бюджету ЄС, а з бюджету спільноти отримати може лише стільки, скільки запропонує якісних проектів, що їх буде схвалено європейськими органами. Опозиція стверджує, що країна отримує від ЄС замало. Уряд Хорватії це заперечує.
“Минулого року ми отримали на €18 млн більше, ніж віддали. Так, це небагато, але ми в плюсі! А за перших п*ять місяців цього року ми отримали вже на €100 млн більше, ніж віддали внесків”, – повідомив віце-прем’єр-міністр Бранко Грчич.
Фахівці бачать також інші позитивні сторони. Так професор факультету політичних наук Загребського університету Бранко Царатан вважає, що найбільший зиск Хорватія отримала ще в процесі приєднання до ЄС, коли було модернізовано законодавство, створено правову державу, покращено економічні механізми. З економічного погляду Хорватія занчно покращила свої позиції у діалозі з партнерами, оскільки отримала статус стабільної європейської економіки стабільної європейської держави. Якби не вступ до ЄС, то економічні та правові реформи у країні тривали б значно довше.
Також читайте:
У Хорватії готують референдум про неможливість двомовності
Прем’єр-міністр Зоран Міланович переконаний, що перший рік Хорватії в Євросоюзі дав чимало позитивних результатів.
“У нас краще функціонує апарат управління, значно знизився рівень корупції. Не можу сказати, що це явище подолано докорінно, але ситуація набагато краща, ніж була до вступу в ЄС”, – каже очільник уряду.
Натомість декан згаданого факультету політичних наук Ненад Закошек вважає, що хорватська влада не змогла скористатися усіма перевагами і можливостями, що їй дало членство у Європейському Союзі. До того ж уряд занадто слабо просував свої проекти для отримання європейського фінансування.
“Під час планування своєї діяльності уряд не в повній мірі враховує реалії ЄС, через що неспроможний отримати всі можливі плюси від членства”, – заявляє науковець.
Європейський Союз надає можливості, а не соцпакет, і лише від держав-членів залежить, як вони скористаються цими можливостями.
Громадяни Хорватії згідно з останніми соцопитуваннями приблизно порівну як позитивно, так і негативно оцінюють зміни від вступу до ЄС. Зокрема, до мінусів відносять здорожчання товарів та послуг, однак разом із тим відзначають і зростання рівня доходів. Помічене таке явище, як постійна міграція громадян сербської національності, скажімо, з Вуковара. Вони їдуть до Хорватії, громадянами якої вони є, для отримання допомоги з безробіття і пенсії, які значно вищі за відповідні виплати у Сербії, а потім повертаються з цими грошима до родичів у Сербію, де дешевші продукти харчування та послуги.
Критиків європейської реальності Хорватії не бракує. Особливо це помітно серед людей старшого віку, які болісно реагують на будь-які зміни. Серед молоді ж, а також людей, які працюють у туристичній галузі, переважна більшість – прихильники ЄС, бо отримали відчутні переваги від повноправного членства у спільноті.
Володимир Криницький
krynytsky.v@gmail.com
