0
0
В Москві анонсували проведення багатотисячного Маршу миру проти військової агресії Росії. 21 вересня організатори очікують зібрати 50 тисяч чоловік. Про це повідомляє “Новое Время” з посиланням на сторінку заходу в мережі Facebook.
“Ми вимагаємо припинення безвідповідальної агресивної політики російської влади. Ця політика не тільки принесла війну на територію України, а й забрала тисячі життів українців та росіян”, – йдеться у повідомленні.
Анонсований вересневий Марш миру є продовженням заходу, що вже відбувся 15 березня в Москві. Тоді разом з російським опозиціонером Борисом Нємцовим зібрався багатотисячний марш мислячих росіян.
“Ще тижнів два тому ніхто з нас не підозрював, що може виникнути така ситуація, коли ми всі опинимось перед фактом, що наша країна вперше за довгий час знову стане агресором і окупантом. Особливий драматизм цієї ситуації в тому, що окупація ця здійснюється по відношенню не просто до близького сусіда, а країни, яку ми взагалі не звикли сприймати як чужу, тому що Україна, звичайно, – рідна для нас країна” – заявляли зі сцени. Вже тоді росіяни вибачались перед українським народом, закликаючи Росію підійматися на боротьбу за власну свободу. Там же говорилося, що Росія – європейська країна, констатували, що путін страшенно боїться Майдану й вигукували “Слава Україні!”. Все, що тоді відбувалося, було схоже на нічне жахіття “шизофреніка маленького зросту”.
Обмірковуючи побачене на каналі YouTube від 15 березня 2014 року (між іншим, відео з Маршу миру в Москві постійно видаляють “сторожові пси”, однак користувачі знову-таки його викладають в мережу), важко повірити медійним найсвіжішим даним чергового рейтингу підтримки діяльності путіна на посаді президента. У серпні його фан-клуб розширився аж до 87% росіян, у порівнянні з 65% у січні. Про це повідомлялось на офіційному сайті телеканалу “НТВ” з посиланням на “Інтерфакс”. У Росії з путіна робили національного героя. Одночасно з тим, як українське суспільство цілком виправдано почало сприймати його як ворога, росіян теж почали, м’яко кажучи, недолюблювати.
Однак чому можна вірити: даним якихось псевдо-аналітичних центрів, які, очевидно, працюють за тією ж схемою як більшість російських ЗМІ, чи відкритим виступам мислячих людей? Магія чисел, розтиражована і російськими, і українськими медіа тільки підживлювала “спіраль мовчання”, а конфлікт, який переріс у справжню війну, тільки поглиблювався. Поки на українських телеканалах транслювали “мєнтовське” мило російського виробництва, згадок про Марш миру в Москві практично не було. В той же час увагу зосередили на марші “кремлівських зомбі”, які підтримують діючого російського президента, та відбувався одночасно з Маршем миру.
Чому так важливо акцентувати увагу на тих подіях? Декілька фактів дозволяють розставити акценти. Так, в ніч з 26 на 27 лютого була захоплена будівля ВР і Ради Міністрів АР Крим в Сімферополі. Над будівлями замайоріли прапори РФ. 1 березня за поданням путіна Рада Федерації дала дозвіл на використання російських військ в Україні. 15 березня в Москві відбувається Марш миру проти російської агресії. І тільки через місяць потому 15 квітня О. Турчинов оголосив про початок силової фази АТО. Росіяни вже тоді заявили про початок не внутрішнього конфлікту в Україні, а відвертої міждержавної війни. Однак це проігнорувала ліберальна Європа, якій все бракувало доказів військової агресії РФ. Чому було тоді, 15 березня, не висвітлити реальний стан речей в Москві, а не ідентифікувати Марш миру виключно з політичною опозицією? Брак достовірної інформації й нагнітання паніки українськими ЗМІ (про російські взагалі треба промовчати) тільки ускладнило порозуміння між українцями та росіянами. Народ нацьковували проти народу у той час як у вбивці з людським ім’ям руки вже були в крові.
Ганна Базиленко
Фото Володимира Криницького
