0
0
Нещодавно у Харкові вийшла друком нова книжка українського журналіста, драматурга та письменника Володимира Лиса. “Поліська мудрість Пелагеї. Із сонцем за плечима” передає істинний світогляд людини з Полісся, яка живе у гармонії з собою і природою.
Найцікавіше те, що книжка є по суті спогадом самого автора про рідну бабусю. Усім нам відомо, що Володимир Лис є знаним синоптиком, але не всі знали, що цій справі він навчився саме від бабусі. Нагадаємо, що практично усі твори письменника ілюструють життя українського села з усіма його перевагами і негараздами. За роман “Століття Якова” Володимир Лис став володарем Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу “Коронація слова”. Твір присвячений чоловікові з села, який згадує усе прожите, чекаючи сторічного ювілею. Долю жінки-селянки яскраво ілюструє роман “Соло для Соломії”, який практично відразу став бестселером серед українських читачів-поціновувачів модерної прози.
Перший розділ книжки “Поліська мудрість…” присвячений біографії бабусі письменника – Пелагеї Тимофіївні Кусько. Автор каже, що жінка була малописьменна, дуже набожна, знала безліч поліських міфів, легенд, молитов. Не оминув увагою письменник і шлюб бабці із Федором Івановичем Кусько, кажучи, що це були абсолютно контрастні люди: дід був “нарваним до роботи”, а бабуся завжди знаходила для нього необхідні слова.
Найбільшим є розділ під назвою “Життєва філософія бабусі”, де Володимир Лис згадує думки бабці Пелагеї про вічне: “Як треба жити людині?”, “Про ласку і добре слово”, “Де є Бог?”, “Відчуття хутора й світа”.
Книга стала справжнім відкриттям для філологів-україністів, оскільки Володимир Лис помістив у видання невеликий словник поліських діалектизмів. Окрім цього, є ще розділи, присвячені афоризмам, молитвам, снам і їх тлумаченню, оберегам, міфам, казкам і народним лікувальним рецептам від бабусі Пелагеї.
Сучасна українська проза поступово виходить на новий якісний рівень. Насамперед це пов’язано із зверненням до мудрості віків, уособленням якої є наші предки. Така література відроджує у суспільства ген історичної пам’яті та повагу до давніх традицій.
Яна Вільчинська
