Легендарний британський музикант Стінг в далекому 1985 році випустив у світ сингл «Russians». Рядки «Немає такого поняття як «переможна війна». Це брехня, в яку ми більше не віримо» тоді були адресовані владі Європи, Америка та колишнього Радянського Союзу.
Саме так музикант намагався застерегти від наслідків холодної війни, зокрема, і доктрини про взаємне гарантоване знищення: застосування зброї масового ураження призведе до повного знищення обох сторін і всього світу. Чотири роки по тому впала Берлінська стіна, а світ вже почав насвистувати «Wind of change» німецького рок-гурт Scorpions.
Однак омріяний мир та ідилія так і не наступили: амбітні країни не переставали втручатись в справи «братніх» країн і, натягнувши посмішки, таки не випускали зброю з рук і тримали її за спиною. Хтось боровся за права тубільців, а дехто йшов ще далі – намагався вичавити світовий осередок тероризму. Встановлення миру шляхом війни – чим не спосіб?
Справді мислячі музиканти не могли не реагувати на такий стан речей. До прикладу хоча б згадати американський альтернативний гурт System of a Down, який 2002 року піснею «Boom!» намагався застерегти адміністрацію президента Джорджа Буша від вторгнення в Ірак. А в 2006 році британський гурт Muse випустив четвертий студійник з піснею «Exo-politics», яка опосередковано вказувала на справжнього злочинця подій 11 вересня 2001 року.
Страхіття війни сьогодні реальні і для України. Нещодавно український рок-гурт «Друга Ріка» випустив пісню «Я чую» із антивоєнним посилом:
«Ти біжиш, а поруч роки
Злі хвилини знищують життя.
Хай все закінчується боком.
Тут не страшно з другом, Богом
Так молюся,
Поруч йде війна».
«Друга Ріка» далеко не перший гурт, який висловлює свою громадянську позицію. Досить згадати Дмитра Шурова («Pianoboy»), Андрія Хливнюка («Бумбокс»), Сашка Положинського («Тартак»), Святослава Вакарчука («Океан Ельзи»), Фагота та Фозі («ТНМК»), Ірену Карпу, Кашу Сальцову («Крихітка»). Попри сумніви, справа не в тому, що співати більше ні про що. Цінність в іншому: це прояв громадянської позиції, а головне – не байдужості.
Не відреагувати на сьогоднішні події не могли і російські музиканти. «Будьте далекоглядні: перестаньте нацьковувати одних людей на інших, перестаньте брехати своєму народу заради уявної сьогоднішньої вигоди – завтра вона призведе до незрівнянно більших втрат. Господи, врозуми нас вирішувати спори мирним шляхом!» – написав на своїй сторінці у Facebook соліст гурту «Аквариум» Борис Гребенщиков, а по тому представив нову пісню «Любовь во время войны».
Росія вже не вперше «сходит с ума». У відносно далекому 1988 році Ігор Тальков вже нарікав на таку хворобу своєї батьківщини. Сьогодні ці слова звучать із вуст Андрія Макаревича. Може росіянам справді треба лікуватись від цього божевілля? А на тижні до списку «інакомислячих росіян» потрапив і гурт БИ-2 з виходом пісні «Забрали в армию». Можна сперечатись довго і нудно про контекст пісні та відео, що, власне, і відбувається зараз в мережі, однак здебільшого незадоволені роботою музикантів ті росіяни, які цілком задоволений політикою путіна, а це вже говорить багато про що.
Ганна Базиленко