“Малорускіє пісатєлі” або Бацила культурного колабораціонізму
Кілька фраз про малоросійство в літературі.
Кілька фраз про малоросійство в літературі.
Сьогодні ми пропонуємо нову статтю від нашого партнера Тетяни Острогляд про переїзд у Хорватію, працевлаштування в хорватській компанії і відкриття свого бізнесу, про те, яку мову треба знати для імміграції і де краще жити – на морі чи в столиці.
У День Збройних Сил Республіки Польщі представники Міністерства оборони Польщі вшанували пам’ять українських воїнів, які спільно з поляками у 1918-1920 роках боронили Україну й Польщу від більшовиків.
У серпні 1920 року під Варшавою польське військо зупинило наступ совєцького Західного фронту і завдало його арміям нищівної поразки. На підваршавських полях зазнав краху червоний похід на Берлін та Париж і остаточно було поховано мрії про світову революцію. Саме тому в цей день ще від часів ІІ Речі Посполитої (з перервою в епоху ПНР) відзначається…
На 24-му році незалежності, українська влада нарешті почала декомунізацію. Та досі не зважилася на дерусифікацію, хоча русифікація тривала у п’ять разів довше, ніж комунізація, і тому є значно глибшою проблемою.
Вже, мабуть, всі чули про той випадок з російськомовною “художницею” яка розписала стіни Охматдиту російською мовою. Але найбільше вражають безглузді та недолугі аргументи, які вона приводила в коментарях разом з представниками своєї нацменшини, виправдовуючи і прикриваючи свою зневагу до українців, заперечуючи нашу Культуру, Мову та Історію.
З радянських часів нас привчили до того, що Конституція – це Основний закон, яким визначаються головні принципи існування й функціонування держави. А, між іншим, навіщо нам держава?
Є така чудова радіовистава за новелою Миколи Хвильового “Іван Іванович”, її частенько по радіо передають. І сам твір дуже гарний, з гумором і сатирою, й думки певні стимулює…
Стівен Крейн Лейтенантів плащ розстелили на землі й висипали на нього всю пайку кави на роту. Капрали та інші представники відділень прийшли одержати порції для своїх брудних і голодних підлеглих. Лейтенант похмуро й серйозно виконував своє завдання. Він міцно стиснув зуби і раз по раз проводив шаблею по коричневій купі, після чого на плащі залишалися…
“Не досить назвати мову державною, треба, щоб вона і справді була такою, як це в країнах Європи. У перші роки незалежності в державних адміністраціях були представники “Просвіти”, які стежили за дотриманням мовного режиму, – каже відомий мовознавець професор Іван Ющук. – Чому б цю традицію не відновити?”