prostir

Міст Тисячоліття у Подгориці (Чорногорія)

10 років тому, 13 липня 2005 року, на відзначення Дня державності Чорногорії – річниці повстання проти італійських окупантів у часи Другої світової війни, – у Подгориці офіційно відкрили міст Тисячоліття через річку Морача. З того часу цей міст, довжина якого 140, а висота 57 метрів, став символом чорногорської столиці. Він поєднав бульвар Івана Црноєвича та…

Читати

Ukrajinsjki poraneni vidbuvajutj na likuvannja do Čexiji

Urjad Česjkoji Respubliky v ramkax urjadovoji prohramy MEDEVAC, ščo realizovujetjsja Ministerstvom vnutrišnix sprav Česjkoji Respubliky u tisnij spivpraci z okremymy vidomstvamy ministerstv zakordonnyx sprav, oborony ta oxorony zdorovja, povidomyv pro hotovnistj pryjnjaty vže tretju hrupu poranenyx ukrajinciv na likuvannja v Čexiji. U ljutomu ta berezni 2014 roku na likuvannja v česjkyx likarnjax v ramkax prohramy…

Читати

Hreciji znovu dadutj hrošej

Kancler Nimeččyny Anhela Merkelj, prezydent Franciji Fransua Olland i holova Evrorady Donaljd Tusk dosjahly domovlenosti z premjer-ministrom Hreciji Aleksisom Cyprasom pered vidnovlennjam samitu lideriv krajin Evrozony. Jak napysav u svojemu twitteri prezydent Evropejsjkoji rady Donaljd Tusk, lidery ES dosjahly uhody pro finansovu dopomohu hrecjkij ekonomici. «Na evrosamiti dosjahnuta odnostajna zhoda. Use hotovo dlja prohramy dopomohy…

Читати

Літературно-мистецький часопис “ТекстOver” № 3

Побачило світ нове число літературно-мистецького часопису “ТекстOver”. Третій випуск умістив чимало цікавих поетичних та прозових творів, есе та рецензій. У виданні ви можете прочитати: поезію Анни Багряної, Наталки Бельченко, Младена Блажевича, Майка Йогансена, Ігоря Мітрова, Ольги Павелець, Світлани Поливоди, Гео Шкурупія; прозу Анни Ґрас, Наталії Дев’ятко, Еліни Заржицької, Стівена Крейна, Лесі Олендій; публіцистику Крістіни Сінкевич,…

Читати

Життя без диму як соціальна норма

В актуальності антитютюнової тематики ніхто не сумнівається. Про серйозність проблеми говорять лідери міжнародних організацій та діячі світового рівня. Так, Маргарет Чен, генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я, наголошує: «Цілком очевидно, що безпечного рівня впливу вторинного тютюнового диму не існує. У багатьох країнах вже вжиті відповідні заходи. Я закликаю усі держави, які ще не вжили таких…

Читати

SBU radytj ukrajincjam vydaljaty akkaunty z rosijsjkyx socmerež

Z 1 serpnja u Rosiji nabyraje čynnosti novyj antyterorystyčnyj zakon, ščo nadaje pravo Federaljnij službi bezpeky RF na otrymannja praktyčno vsix osobystyx danyx korystuvačiv internet-resursiv, zarejestrovanyx u RF. Takym čynom FSB na zakonodavčomu rivni otrymuje povne pravo vtručatysja v osobyste žyttja ne tiljky hromadjan Rosiji, a j inozemciv. Dani pro vsi lohiny ta elektronni adresy…

Читати

У Словаччині мало об’єктивної інформації про життя в Україні

Заступник голови правління Союзу русинів-українців Словаччини Павло Богдан відвідав Ужгород і розповів про те, чим сьогодні живе українство Словаччини. — Упродовж першого півріччя нинішнього року ми провели низку культурницьких акцій, — каже пан Павло. — У квітні в Пряшеві відбувся 25-й конкурс художнього читання серед жінок «Струни серця» імені Ірени Невицької, в якому взяли участь…

Читати

Pro elementarnu povahu do deržavnosti

abo Čomu navitʹ tradycijno ukrajinomovni kanaly perexodjatʹ na rosijsʹku? Neščodavno deputaty vidmovylysja zobovjazaty čynovnykiv korystuvatysja deržavnoju movoju. Odnak sfera zastosuvannja ukrajinsʹkoji movy, popry zdavalosja b, proukrajinsʹku postmajdannu vladu, zvužujetʹsja ne lyše v seredovyšči deržaparatu. Nadzvyčajno promovystyj pryklad — ZMI i, zokrema, telebačennja. Čy ne jedynyj naprjamok, de šče prodovžuje dominuvaty ukrajinsʹka — ce novyny. Čyslenni…

Читати

Nas objednaje mova

– pid takoju nazvoju 1 lypnja u Kyjevi vidbuvsja Mižnarodnyj Forum na pidtrymku ukrajinsʹkoji movy. U NSK «Olimpijsʹkyj» dlja učasti v Forumi prybuly ljudy, jaki vvažajutʹ funkcionuvannja ukrajinsʹkoji movy faktorom nacionalʹnoji bezpeky deržavy. Praktyčno vsi promovy maly konstruktyvnyj xarakter i konkretni propozyciji. U plenarnomu zasidanni vzjaly učastʹ i vystupyly ministr osvity i nauky Ukrajiny Serhij…

Читати

Фестиваль Мирослава Крлежі у Загребі

З 2 по 7 липня 2015 року у Загребі триватиме Фестиваль Мирослава Крлежі, присвячений життєвому й творчому шляху видатного хорватського письменника й драматурга. Захід проходить вже вчетверте. Організаторами виступили Театр поезії, Музей міста Загреба та Меморіал Бели й Мирослава Крлеж. Під час фестивалю відбудуться читання творів великого хорвата, вистави за його п’єсами, наукові дискусії, виставки…

Читати