Державна Дума Російської Федерації 20 листопада 2015 р. ухвалила постанову № 932959-6 про затвердження звернення до Скупщини Чорногорії, парламентарів країн – членів НАТО та Парламентської асамблеї ОБСЄ, в якому висловлює незгоду з розширенням НАТО і вступом до Альянсу Чорногорії.
Депутаты Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации обращаются к своим коллегам – депутатам Скупщины Черногории, парламентариям государств – членов Организации Североатлантического договора (НАТО) и депутатам, входящим в Парламентскую ассамблею Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе, с настоятельным призывом воздержаться от расширения НАТО, которое, по сообщениям средств массовой информации, планируется осуществить после заявленного на начало декабря 2015 года официального приглашения к вступлению в альянс Черногории.
Уважая суверенное право каждого государства обеспечивать безопасность своих граждан всеми законными способами, в том числе путем заключения международных договоров, а также вступления в международные организации и объединения, Государственная Дума выражает твердую уверенность в том, что блоковый подход к обеспечению безопасности, вовлечение новых государств, особенно вопреки воле их народов, в военные альянсы являются политическим инструментарием времен «холодной войны». Подобный подход в международных отношениях ведет к дальнейшему отчуждению и нарастанию конфронтации между участниками обеспечения глобальной и региональной безопасности, нарушению баланса сил и подрыву доверия между участниками строительства общеевропейской архитектуры мира и стабильности. Это крайне опасно сейчас, когда существуют объективные причины и факторы создания подлинно равноправной и эффективной коалиции ведущих держав мира для борьбы с международным терроризмом, актуальными вызовами и угрозами: распространением запрещенных видов вооружений и оружия массового уничтожения, незаконной миграцией, торговлей людьми и другими угрозами.
Стремление режима М. Джукановича, правящего Черногорией уже 25 лет, вступить в НАТО противоречит воле подавляющей части народа этой страны. Черногорцы прекрасно помнят натовские бомбардировки Югославии в 1999 году, когда удары наносились и по черногорской территории. Тогда погибли ни в чем не повинные люди, был нанесен серьезный урон инфраструктуре. Между тем черногорские власти всячески уклоняются от проведения референдума по вопросу евроатлантической перспективы страны, боятся услышать голос народа. При этом значительные суммы вкладываются в оголтелую пронатовскую пропаганду и подтасовку результатов опросов общественного мнения. Искусственное втаскивание Черногории в НАТО – прямое нарушение права народа самому определять свою судьбу, попрание памяти невинных жертв бомбардировок 1999 года.
Депутаты Государственной Думы убеждены, что политика М. Джукановича наносит тяжелый удар традиционно дружественным российско-черногорским отношениям. Его заверения о том, что связи с Россией от сближения с НАТО не пострадают, абсолютно несостоятельны.
Москва на протяжении столетий поддерживала Черногорию, неоднократно играла важную роль в становлении ее государственности, о чем прекрасно знают черногорцы. Помнит народ Черногории и слова Петра I Петровича Негоша, святителя Петра Цетиньского Чудотворца, с проклятиями тому, кто отвернется от России. Уже сейчас из-за антироссийского курса Подгорицы и по ее инициативе отношения между нашими странами фактически заморожены. Политика режима М. Джукановича ведет к нарастанию негативных тенденций в сфере туризма, инвестиций, экономического сотрудничества. Все это самым непосредственным образом коснется жизни простых черногорцев. Период правления М. Джукановича, по мнению депутатов Государственной Думы, останется черным пятном в истории отношений между Россией и этой братской нам страной и ее народом.
Депутаты Государственной Думы выражают уверенность в том, что при решении вопроса о вступлении в НАТО как в Подгорице, так и в Брюсселе возобладают здравый смысл, стремление к широкому взаимодействию вне блоков и разделительных линий ради процветания и безопасности народов на пространстве от Ванкувера до Владивостока. При этом решающее значение будут иметь истинная воля и чаяния дружественного нам народа Черногории, скрепленные вековой дружбой и братством, обретенным на полях сражений во имя свободы и независимости.
Наголошуючи на давній дружбі російських та чорногорського народів, депутати ДД РФ востаннє намагаються втокмачити свою мантру про “мир”, “внєблоковость” і “холодную войну”, паралельно голосуючи за обстріли Донбасу та бомбардування Сирії, – де гинуть десятки і сотні мирних людей, від російської зброї, від рук російських військових та бойовиків.
Російські депутати стверджують, що поважають права суверенних держав, і зразу ж після цього твердження намагаються нав’язати своє бачення розвитку країн і світу як єдине правильне, все інше називаючи шляхом до конфронтації та поверненням до протистояння.
На звернення ДД вже зреагував прем’єр Чорногорії Міло Джуканович. “Кожна незалежна держава має право обирати свій шлях у майбутнє. Ми боролися за незалежність, щоб самостійно і відповідально йти власним шляхом. Ми його бачимо як просування до європейської та євроатлантичної інтеграції”, – заявив Джуканович.
На думку Джукановича, ті окремі групи, які виступають проти вступу Чорногорії до НАТО і руху в ЄС, борються проти національних інтересів країни. “Зрозуміло, що Росію не влаштовує розширення НАТО. Це російські політичні інтереси, але ми не мусимо свої державні плани узгоджувати з тим, що подобається чи не подобається Росії. Росія має право проводити політику проти розширення НАТО, але й Чорногорія як незалежна держава має право обирати шлях у майбутнє”, – наводить слова Джукановича Al Jazeera Balkans.
Нещодавні широко розрекламовані в Сербії та Росії “протести” проти чинної влади і євроатлантичної інтеграції не дали очікуваних у Москві результатів, тож російські друзі намагаються впливати на рівні відозв та емоцій.
Для кремлівських керманичів вступ Чорногорії, цієї “сербської Спарти” і давньої союзниці, до НАТО буде справжньою зовнішньополітичною поразкою. Для Белграда ця подія означатиме неможливість відновлення Великої Сербії, ідею якої досі не забули сербські політики.
Але російські намагання вплинути на Чорногорію мають досить кумедний вигляд. Державна машина РФ поки що не досягла потужності радянських аналогів, тож зовнішньополітичних зусиль Росії бракує на всі фронти. Напруження сил в Україні та Сирії автоматично послаблює всі інші напрямки, тож на Балканах Росія поки що програє, навіть з огляду на останній “хід конем” з Сербією.
У кожному разі, Держдума продемонструвала, що російська влада не вважає Чорногорію другом і партнером. “Росія своїм ставленням відверто показала, що не має ні дружнього ставлення до Чорногорії, ні мінімальної поваги”, – йдеться в заяві “Чорногорського руху”, представником якого є наш співрозмовник Слободан Йованович. “Нові терористичні напади в Парижі й заклики до спільної боротьби з тероризмом Росія сприйняла як сигнал до відновлення політики, яку вона провадила до введення міжнародних санкцій через агресію щодо незалежної України. Нам слід мати на увазі і попередити союзників про можливість введення в Чорногорії надзвичайного стану. Комусь це може здатися занадто, але цілком очевидно, що ситуація свідчить про агресію і щодо Чорногорії. Якщо хтось вважає, що країни на кшталт Росії зупиняються на деклараціях, – він просто наївний. Росія не була пасивна досі, і не збирається заспокоюватися надалі. Слід очікувати активних нападів на нашу країну”, – вважають у “Чорногорському русі”.
Тим часом до Сербії завітав Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Окрім питань двосторонньої співпраці між Альянсом та РС, генсек обговорював з прем’єром Александром Вучичем і зовнішню політику. Планується, що на саміті 1 та 2 грудня Чорногорія отримає запрошення на вступ, і саме наближення цієї дати викликало мало не істеричну реакцію російської Державної Думи.
“Буде ухвалено рішення про запрошення Чорногорії до НАТО. Але тут важливо, що ніякі треті країни не мають втручатися в цей процес. Будь-яке втручання може призвести тільки до посилення готовності запросити Чорногорію до повноправного членства”, – сказав Столтенберг.
З цього випдиває такий варіант: якщо НАТО вдасть, що в питання вступу Чорногорії до організації ніхто не втручається, вона може і не запросити ЧГ – “посилення готовності” не сталося. Наразі цей варіант цілком можливий, адже складається враження, що Захід не хоче подальшого загострення стосунків з Росією. На догоду Путіну Білий дім і Брюссель разом з європейськими столицями можуть застосувати весь свій вплив, аби НАТО не зважилася на розширення. Зараз ні США, ні ЄС не хочуть послаблення війни проти ІДІЛ, хоч їм і не подобається російська поведінка на театрі. Утім, для Заходу краще побороти ІД російськими руками, і в ідеалі – викликати хвилю ісламських терактів у РФ. Заради цього можна й пожертвувати маленькою Чорногорією.
Залишається сподіватися, що НАТО не знехтує своїми обіцянками і не віддасть на поталу Росії Балкани, повертаючись таким чином у “доберлінську” епоху протистояння двох блоків.
Володимир Криницький