Те, куди ми йдемо і ким/чим станемо, залежить переважно (а може й перш за все) не так від законів, що ухвалив парламент, і міжнародних договорів, які підпише президент, як від кожного з нас. Чи станемо ми філією “русскава міра” з відповідними культурними та мовними ознаками, чи вільною Україною?
Розмова з професором Колумбійського університету Юрієм Шевчуком про державу, мову і патріотизм іншомовних громадян України.
Мене щойно запитали, як українцям позбутися комплексу меншевартости. Запитали в контексті святкового цитування Петром Порошенком Маяковського.
Російська мова домінує в багатьох ЗМІ, програмах на телебаченні, газетах, тижневиках і особливо в журналах люкс, друкованих на дуже доброму папері з чудовими світлинами.
Кілька фраз про малоросійство в літературі.
Вже, мабуть, всі чули про той випадок з російськомовною “художницею” яка розписала стіни Охматдиту російською мовою. Але найбільше вражають безглузді та недолугі аргументи, які вона приводила в коментарях разом з представниками своєї нацменшини, виправдовуючи і прикриваючи свою зневагу до українців, заперечуючи нашу Культуру, Мову та Історію.
“Не досить назвати мову державною, треба, щоб вона і справді була такою, як це в країнах Європи. У перші роки незалежності в державних адміністраціях були представники “Просвіти”, які стежили за дотриманням мовного режиму, – каже відомий мовознавець професор Іван Ющук. – Чому б цю традицію не відновити?”
Після Революції Гідності, анексії Криму та двох років війни на Донбасі ключові особи одного з найбільш стратегічних міністерств, одного з ключових правоохоронних органів послуговується мовою окупанта та агресора. Арсен Аваков та Хатія Деканоїдзе вперто говорять російською, толерують та вимагають це від своїх підлеглих.
Мовна ситуація в українських ЗМІ катастрофічна. І це виникло вже в останні два десятиліття (не без допомоги агентів впливу одного північно-східного сусіда).
Питанням захисту рідної мови опікуються в багатьох країнах, закріплюючи на законодавчому рівні статус державної мови і норми її використання.