Російськомовна двомовність
Після Майдану й початку російської агресії ціла країна почала активно спростовувати міфи російської пропаганди про так звані утиски російськомовних, хунту й фашистів.
Після Майдану й початку російської агресії ціла країна почала активно спростовувати міфи російської пропаганди про так звані утиски російськомовних, хунту й фашистів.
Мова — головний інструмент народу, за допомогою якого формується інтелект людини і ментальність нації, здійснюється виховання й освіта, підготовка патріотичних вояків і бізнесменів, спілкування науковців і політиків, комунікація на роботі й під час відпочинку.
— Раніше в Україні російською мовою говорили тільки російські поневолювачі та запроданці–хохли. Більшовики змусили заговорити імперською мовою більшість інтелігенції: учителів, лікарів, інженерів, науковців, продавців, чиновників… Тепер важко відрізнити ворогів від українців.
Нині шовіністи змінили тактику і вдалися до очевидного лукавства: з одного боку, нав’язують нам думку, що двомовність є великим здобутком нашого народу, а з іншого – про вторинність нашої мови, її зіпсованість впливом польської мови. Це робиться для того, щоб ми в умовах двомовності ставилися до своєї мови як до другорядної і продовжували спілкуватися тільки…
Упоротим касабоізиким не допоможе нічого. Це ті сами лугандони, навіть якщо ПОКИ ЩО вдають, що захищають Україну, волонтерять чи займаються ще якоюсь НЕМОВБИ корисною для України справою. Вони з часом все-одно опиняться на ТОМУ боці, абсолютно за тим же сценарієм, який розвивався після “пісюару” в Сіверодонецьку 2004 року.
У Конституції України записано, що у нас не має бути державної ідеології. Але ж без неї гальмується розвиток літератури, мистецтва, науки і взагалі культури, не розбудовується армія, занепадають освіта й виховання, порушуються моральні принципи.
Звернення української громадськості щодо підготування узгодженого тексту законопроекту про квоти для української пісні на радіо
Питання про становище москвофільства в Галичині, завдяки розвоєві випадків у нас і в Росії, чимраз різкіше і ясніше сходить на властиву дорогу, з питання політичного робиться питанням етичним.
Я розумію, чому русскоміровці (явні і приховані) так агресивно нападають на українську гуманітарну інтелігенцію, намагаючись розмазати її по асфальту, затоптати, заплювати відтіснити на маргінес.
Прочитала у френда пост, що описує типовий випадок: молодий вояк, учасник бойових дій, їде з фронту і крутить музон «зарассію» та її браву десантуру. Свідомих інтелігентних людей шокує каша в голові наших бійців і дивує, як вони з такою перехнябленою свідомістю взагалі воюють.