0
0
Парламентські вибори в Чорногорії відбулися не так давно й ми ще не можемо до пуття оцінити їхні наслідки. Але емоційних оцінок було вже багато.
Особливо емоційно результати виборів відсвяткувала чорногорська опозиція. Можна навіть сказати “чорногорські опозиції”, бо якоїсь світоглядної чи ідеологічної єдності в таборі відносних переможців не спостерігається. Цікаво, що святкування ці відбувалися радше під сербськими, ніж під чорногорськими прапорами. Очевидно, що прихильники “опозицій” сподіваються якщо не відновлення СР Югославії, то принаймні значної зміни зовнішньополітичного курсу Чорногорії у напрямку на зближення з Сербією, а також розвороту місцевої гуманітарної політики. Багатьом у Чорногорії хотілося б бачити її ще однією державою сербського народу, знову Сербською Спартою, без чорногорської нації, чорногорської мови та чорногорської церкви.
Цікаво також, що результати чорногорських виборів активно святкували в Белграді, Новому Саді, Баня-Луці та Косовській Митровиці — мабуть, з такими ж сподіваннями, як і колеги за політичними вподобаннями в Чорногорії.
Основним мотивом передвиборчої риторики в Чорногорії та “аналітики” в Сербії була “боротьба з диктатурою мафіозного діяча Джукановича”, який на 30 років узурпував владу в країні проти волі громадян.
І в Чорногорії, і, мабуть, скрізь у світі, де стежать за чорногорською політикою, знають, що Джуканович геть не взірець чесного політика. У його біографії та діях чимало темних сторінок. Але чи справді він диктатор і узурпатор?
І тут ми можемо поглянути на інший край Європи — на Білорусь. Там теж нещодавно відбулися вибори, правда, президентські, і там теж Лукашенка називають диктатором та узурпатором. Чи схожий Джуканович на Лукашенка?
Події у Білорусі трагічні, але те, що вони сталися майже паралельно з парламентськими виборами в Чорногорії, дає змогу порівняти ці процеси майже в прямому ефірі. Ми можемо бачити, як поводиться диктатура, коли щось іде не за планом, і як поводиться хай яка корумповано-мафіозна, але демократія.
Диктатура знає, що програє вибори, тому фальсифікує їх, а проти народних протестів виводить озброєні полки. Демократія програє вибори, бідкається, розводить руками, огризається, але не випускає скажених псів бити свій народ, хоч той народ і голосує за інші партії.
Думаю, цей час після виборів у Чорногорії наочно продемонстрував, що Джуканович хоч і не ангел, але далеко й не такий монстр, як його намагаються зобразити. Інакше в Подгориці було б те саме, що в Мінську.
Фото: kamenjar.com
