0
0
Незважаючи на фактичну війну з Російською Федерацією (підкреслю, не персонально з путіном, як нам намагаються це представити, а з державою Російська Федерація) інформаційне поле, в якому перебувають українці, абсолютно зросійщене. Свідомість людей запрограмована на гру за старими правилами.
Не можу зрозуміти, чому в українському середовищі далі вперто культивується толерантність до всього російського, до мови й культури, завзято шукається «особливого» та «братнього» росіянина. На телеекранах російськомовність новин та зведень з фронтів зашкалює. Вправно створюється ширма, ніби окрема каста – «рускоязічние украінци» визволяють Україну і росію від гніту якоїсь третьої сторони в особі Пуціна. Чи не є це штучним імунітетом від розпізнавання «Свій-чужий»?
За що насправді йде боротьба? За те, щоб якийсь миршавенький правонаступник теперішнього кремлівського недомірка висунув тезу, що «русскіє» врятували Україну від страшного тирана-імперіаліста і далі брататись? Чи є сенс в цій страшній війні вийти на ту ж саму точку, з якої все почалось? Можливо, вартує будувати українську Україну? Створювати образ солдата української армії в новій УКРАЇНСЬКІЙ традиції? Чи на фронті бракує бійців, які можуть стати еталоном для наслідування та формування образу УКРАЇНСЬКОГО ВОЇНА, але чомусь залишаються за кадром? Невже так важко, хоча б у медійній сфері, докласти зусиль, перевчитись та навчитись і навчати бути українськими українцями, а не гібридними варіантами з вічним комплексом молодшого брата?
Свого часу українці вже пережили на своїй території зміну царської самодержавної тиранії на тиранію комуністичну, в свою чергу комуністична тиранія змінилась тиранією диктаторською! Чи не говорить це про те, що народець з імперськими амбіціями в цілому НІКОЛИ не буде нам братнім більш ніж декларативно?!
Україна це не лише територія – це мова, культура, самодостатність та самобутність, економіка, соціальні гарантії тощо, а не постійні поглядання за паркан до сусідів. Українці – це не лише населення території, а УСВІДОМЛЕНИЙ рушій розбудови інфраструктури цієї території першочергово у ВЛАСНИХ інтересах. Нас далі годують старими байками та укріплюють плацдарм залежності від північно-східних сусідів. Тонко, вправно, нахабно та вміло. Засоби медійного впливу, наче непомітно, але вправно роблять все для того щоб українці не розірвали тенет російського інформаційного впливу. Неможливо свідомо будувати незалежну державу вперто спілкуючись мовою окупанта та перебуваючи в абсолютно зрусифікованому середовищі. Замість того щоб відтяти нитки цього впливу, нас все більше заплутують в цю сітку спекулюючи на тих самих речах, які і призвели до сьогоднішньої трагедії. Україні гостро необхідна інтелектуальна українізація і мотиви війни на сході це підтверджують. Це питання органічне та нагальне, інакше майбутнє буде знову будуватись за чужими правилами.
P.S. Випереджаючи штампи російської пропаганди: аргументи стосовно ІРА, купи російськомовних солдат і офіцерів на сході, вірменина і білоруса на майдані і т.д. – це не аргументи. В такому разі ця війна лише за територію, а не за національну ідентичність!
