0
0
Комбінуючи бізнес з просуванням російських інтересів по всьому світу, глава “Газпрому” Олексій Міллер шукає ворота в Європу в обхід “ворожої” України.
Греція і Туреччина намагаються отримати власну вигоду. Раніше укладений “грандіозний” договір з Китаєм експерти вважають невигідним, але Москва готова дорого платити за свої політичні амбіції. Брюссель сьогодні звинувачує “Газпром” у монополізмі, але зі страхом чекає, як Міллер і Путін будуть “відстрілюватися”.
“Незважаючи на те, що Олексій Міллер не є представником російського уряду, від його поїздок за кордон завжди віє міністерськими візитами. Річ у тому, що енергетичний концерн “Газпром”, який він очолює, комбінує бізнес з просуванням російських інтересів по всьому світу”, – пише оглядач Die Zeit Йоганнес Фосвінкель.
Цього вівторка нова “спецмісія” привела Міллера в Афіни. Продовження нового газопроводу “Турецький потік” по території Греції аж до кордону з Македонією відповідає інтересам обох країн: Афіни сподіваються на доходи від транзиту, а Росія хоче створити альтернативу транзиту газу через Україну. “Але насамперед Греція зацікавлена у швидких грошах, – вважає Фосвінкель. – Передоплата – а Росія може виплатити до €5 млрд – могла б стати короткостроковим порятунком Греції від банкрутства, оскільки переговори з європейськими кредиторами зайшли в глухий кут”.
“Російський уряд не дуже втішений, – веде далі Фосвінкель. – З економічного погляду гроші для Греції – ризикована й безглузда вигадка. А ще й список російських держкомпаній і приватних фірм, що звертаються до уряду за допомогою, постійно збільшується”.
Серед них – конкурент “Газпрому” “Роснефть”.
Проте “економічні міркування не завжди знаходять розуміння в Адміністрації президента, оскільки там на передній план періодично висуваються геостратегічні цілі”.
Журналіст нагадує для прикладу, наскільки дорогим для Росії виявилося власне продуктове ембарго. Кремль досі спростовував можливість надання фінансової допомоги Греції, але такий крок “добре вписується в розрахунки вичленувати деякі європейські країни з єдиного європейського антиросійського фронту”, – йдеться в статті.
Тим часом турки, торгуючись з російською стороною, хочуть отримати максимальну вигоду, і той факт, що договір між Росією і Україною на транзит газу в Європу закінчується в 2019 році, лише підсилює позицію Анкари на переговорах, пише автор.
У травні минулого року “Газпром” уклав договір на поставку газу в Китай, який багато російських експертів вважають невигідним: Росія жадала показати Заходу, що має економічні альтернативи, і з тих пір вважається, що Москва готова дорого платити за політичні кроки. Партнерам по переговорах тільки того й треба, зауважує автор.
У ситуації, коли у Греції небезпечно вичерпується готівка, грецькі офіційні особи у вівторок зустрілися з главою російського “Газпрому”, повідомляє The New York Times. Це породило припущення щодо можливої багатомільярдної угоди Москви й Афін щодо газогону. Прес-секретар міністра енергетики Греції повідомив лише, що обговорювалися “питання енергетичної співпраці”.
І Росія, і Греція мають фінансові та політичні резони для проведення переговорів. “Для “Газпрому” це спроби все ж таки знайти “ворота” для постачання природного газу до Європи в обхід газопроводів, які перетинають Україну, яка тепер стала ворогом Росії”, – пише автор.
Для Греції газопровід – це теоретично багатомільярдні прибутки. Але в короткостроковій перспективі уряд Ципраса й далі подає сигнали, що може розвернутися обличчям до Росії, якщо не зможе домовитися про нові умови зі своїми європейськими кредиторами.
Проект газопроводу через Туреччину і Грецію, мабуть, зіткнеться з різними перешкодами політичного та регуляторного характеру. Одне з них – звинувачення, які європейські регулятори сьогодні пред’являть “Газпрому”. За оцінками експертів, “юридичних обмежень не буде”, але єврочиновники скептично сприймуть ідею про те, щоб Греція стала воротами в Європу для “Газпрому”.
Тим часом Туреччина на переговорах з Росією, якщо міністерству енергетики Туреччини, вимагає від Росії значної знижки на газ.
Нещодавно преса Греції та Німеччини стверджувала, що “Газпром” роздумує про надання авансу розміром до €5 млрд на продовження газопроводу “Турецький потік”. Зараз грошові вливання були б для Греції дуже своєчасними. “Але все ще незрозуміло, чи готовий Ципрас взяти на себе політичні та геополітичні ризики, якими загрожує зміцнення зв’язків з Росією”, – пише автор. Нещодавній візит Ципраса в Москву розлютив європейських офіційних осіб, а Греції потрібно сприяння європейців, щоб пережити чергову боргову кризу.
