0
0
Під час реформи сфери охорони здоров’я в Україні, особливого значення набуває удосконалення механізмів управління цією сферою. Безумовно, відкритість системи на зміни – одна з ключових засад успішної реформи.
Вважаємо, що нові виклики, які постають перед українським суспільством у зв’язку з фінансово-економічною та політичною кризою, матимуть прямий вплив на формування саме тої системи сфери охорони здоров’я, яка найбільшою мірою відповідатиме потребам українського суспільства. Ключова роль у цьому процесі належатиме неурядовим організаціям, які здійснюватимуть не лише ідейний, ідеологічний, але й організаційний і організаційно-правовий вплив на формування цієї системи.
Однією з галузей, де зміни будуть особливо явними, є допомога невиліковно хворим (паліативна та хоспісна медицина). Її поступова інтеграція до систем охорони здоров’я та розвиток на світовому рівні, що відбувається на тлі постійної реформи та удосконалення систем охорони здоров’я, свідчить про те, що ця галузь медицини була певним маркером відкритості систем до ідеологічних, організаційних, правових та інших інновацій. Вивчення міжнародного досвіду у цьому відношенні має бути дуже важливим для нашої держави.
Зародження хоспісного руху на глобальному рівні супроводжувалося розвитком ідеології, філософії цього руху та структур громадянського суспільства, які не тільки сприяли поширенню цієї філософії, але й втілювали її на практиці. Поступово вона ставала компонентом систем охорони здоров’я, справляючи гуманізуючий вплив на ставлення до невиліковно хворої людини. Світовою спільнотою пацієнтів, фаховими та громадськими організаціями розроблено цілий ряд документів, які стосуються ряду різноманітних аспектів допомоги невиліковно хворим. В Україні також розпочався процес розробки та впровадження сучасної нормативно-правової бази з цього питання. При цьому необхідно, щоб у основу цієї бази лягли основні положення міжнародних загальноприйнятих документів.
Суспільний рух щодо формування та розвитку відповідних структур громадянського суспільства активізується у світі у другій половині ХХ ст. У цьому процесі сформувалися і дістали політико-правове й організаційно-політичне вираження передумови, від яких залежить гуманізація соціальної політики щодо невиліковно хворих: розвиток різних організаційних форм паліативної медицини (хоспісний догляд на дому, відділення паліативного догляду, хоспіс, денний центр, паліативна мобільна консультативна команда); усебічне задоволення не лише медичних, але й соціальних, психологічних, духовних потреб клієнта, що може здійснюватися мультидисціплінарною командою; поширення практик багатоканального фінансування та соціальної мобілізації.
Олександр Вольф
БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги»
