0
0
Як це буває завжди, коли українець просить (просить! Вимагати українець в Україні не має права!) говорити з ним державною (державною!) мовою, і я ризикую зараз почути про себе, що я буцімто “кремлівська шавка, яка своїм наполяганням на телячій мові грає на руку путіну”. Але!
Живучи в державі УКРАЇНА, сплачуючи податки в державі УКРАЇНА, я просто прошу, щоб ДЕРЖАВНІ службовці держави УКРАЇНА говорили зі мною ДЕРЖАВНОЮ мовою держави УКРАЇНА. У цьому є щось нелогічне? Це схоже на те, що я в Німеччині вимагаю спілкуватися зі мною мовою зулу? Наче ні.
І я за 24 роки української незалежності так і не побачив прагнення держави УКРАЇНА поважати УКРАЇНЦІВ.
Гаразд, я – кремлівська шавка, яка своїм наполяганням на телячій мові грає на руку путіну. Хто в такому разі ось цей державний чиновник, який одержує зарплатню з моєї кишені?
Олесь Верес
