0
0
Україна може покладатися лише на себе, каже міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю британському виданню Independent, яке вийшло під заголовком “Ми не віримо обіцянкам Заходу”.
Як пише видання, Кулеба був свідком “обурливих розчарувань: він був послом, коли Європа висловила “занепокоєння” у кволих заявах з приводу анексії Криму Росією та розпалювання конфлікту на Донбасі; віцепрем’єром під час “Українагейту”, коли Трамп використовував країну як зброю [проти конкурентів]; і наймолодшим міністром закордонних справ, який наразі веде все більш тилову війну за збереження міжнародного тиску на Москву”.
“Країна засвоїла низку гірких уроків, що західні обіцянки, скоріш за все, не виконуються, – каже він. – Ми не віримо обіцянкам”.
Тому, стверджує Кулеба, Україна зрозуміла, що може покладатися лише на себе, що в середньостроковій перспективі означає: вона вчиться бути військовою державою на кшталт Ізраїлю.
Обставини не залишають вибору. Армія, дипломатія та український народ – все, що в нас є, щоб вижити”, – вважає міністр.
Проблема Білорусі
Додатковою загрозою, продовжує він, також є ситуація з Білоруссю – через погіршення відносин між двома країнами, недосконалість кордону і насамперед через проведення масштабних білорусько-російських військових навчань “Захід 2021”.
“Маємо проблему, оскільки недостатньо інвестували в кордон, – говорить Кулеба. – Тепер ми дивимось на це і бачимо, що це вразлива ділянка для диверсійних груп або мігрантів, яких Лукашенко може заслати”.
Відносини зі США
За словами Independent, очільник українського МЗС погоджується із твердженням, що Америка переживає “кризу лідерства”.
Тому, на його думку, США могли б продемонструвати серйозність своїх позицій наданням безпекової допомоги Україні.
За його враженнями від недавнього візиту до Вашингтона, Джо Байден особисто переймається ходом справ в Україні попри те, що у 2020 році країна опинилася під “надзвичайним тиском” Дональда Трампа, який прагнув відкриття справи проти сина Байдена.
Євроатлантичні прагнення
Що ж до прагнень України приєднатися до ЄС і НАТО, Кулеба вважає, що на заваді цьому стоять не занепокоєння щодо реформ або “проблема крайньо правих”, а “страх перед реакцією Москви”.
Тобто перспективи євроатлантичних прагнень Києва були б реалістичнішими, якби Росія стала слабкішою, ніж зараз, або “зробила щось нечуване”, на що Захід мав би зреагувати на користь України.
“Ми є свідками творення історії, – каже він. Сотні років Захід жив із розумінням того, що Україна – частина російського світу. Лише зараз він починає розуміти, що все-таки чимось ми відрізняємося.”
