0
0
13 листопада 2014. – Падіння ціни на нафту на 1 долар призводить до втрати 1,7 млрд доларів російського бюджету в річному обчисленні.
Про це пише Леонардо Мауджері в статті, опублікованій в газеті Il Sole 24 Ore, повідомляє uainfo.org.
За останні 40 років стан нафтового ринку мало впливав на російську політику. У 70-ті роки ХХ століття різкий підйом цін на нафту і газ призвів до відносного зростання добробуту населення Радянського Союзу на останньому етапі існування режиму Брежнєва. Обвал цін на чорне золото в 1986 році сприяв підриву стабільності правління Горбачова, зростання невдоволення в країні, незважаючи на гласність і перебудову, і, в кінцевому підсумку, зумовив провал його особистої політичної кар’єри.
“Низькі ціни на нафту в 90-і роки утримували владу Бориса Єльцина в положенні перманентної нестабільності, змушуючи його уряд робити відчайдушні кроки (як, наприклад, дика приватизація державної власності) аж до колапсу 1998 року, коли Росія була на грані дефолту. Потім ціни на нафту знову стали рости, коли вже було призначено нового, нікому не відомого прем’єр-міністра, якого багато хто вважав черговим експериментом Єльцина, приреченим на провал. Це був Владімір Путін, обраний президентом у березні 2000 року. На початку того десятиліття ціни на нафту злетіли до максимуму, забезпечивши новому лідеру роки мільярдних доходів, завдяки яким Путін зміг створити внутрішній консенсус, повернути втрачену стабільність і затвердити нову роль Росії. Наразі українська криза, санкції, падіння цін на сиру нафту відкривають тривожні сценарії для Путіна, Росії та світового порядку”, – пише автор статті.
“Російська економіка залишилася надто залежною від нафти і газу, які забезпечили в 2013 році більше 50% надходжень до російської державної скарбниці, а також інших видів сировини. При цьому виробництво товарів широкого вжитку не розвивається належним чином. Падіння ціни на нафту на 1 долар призводить до втрати 1,7 млрд доларів російського бюджету в річному обчисленні. Це означає, що коли ціни залишаться такими, як сьогодні, Росія може недоотримати у 2015 році майже 50 млрд доларів, до яких додадуться ще 10-15 млрд як наслідок перегляду газових контрактів. Не кажучи вже про міжнародні санкції”, – йдеться у матеріалі.
В останні місяці вже стали скорочуватися витрати на охорону здоров’я, освіту, субсидії найбіднішим групам населення. Крім того, швидке падіння рубля різко знижує купівельну спроможність більшої частини населення, погрожуючи в короткі терміни підвищити інфляцію.
Криза у відносинах з Україною і Заходом, зростання невдоволення серед росіян можуть підштовхнути Путіна до ще агресивнішої позиції як удома, так і за кордоном, в спробі заспокоїти співвітчизників і покласти відповідальність за всі біди Росії на зовнішніх ворогів, вважає автор статті.
