Районний центр Чернігівської області Ніжин має насичену біографію і цікаву архітектурну спадщину, хоч і не дуже вдало це показує. Але якщо хотіти побачити щось цікаве – воно знайдеться.
Одна з найвідоміших пам’яток Ніжина – університет, про який знають, мабуть, усі: аякже, тут же вчився сам Гоголь! Попри моє скептичне ставлення до намагань затягти Гоголя до української спадщини, він тут таки вчився, але університет цікавий і сам по собі – як архітектурна пам’ятка.
Простуючи від університету в бік умовного “центру”, легко побачити так званий “ассирійський квартал” – кажуть, тут справді жили ассирійці, а кілька ще досі залишилося у місті.
Старі будівлі в Ніжині справді дуже цікаві. Такі є в “грецькому кварталі”:
Поряд з їхніми будинками – і церква: греки жили поряд з українцями, але мови не знали, та й обрядовість грецької православної церкви відрізнялася від тутешньої.
Але всі церковні незгоди відступають перед часом: зараз і українські, і грецькі церкви – однаково занедбані.
І навіть одна з найвизначніших пам’яток козацького бароко – Миколаївський собор кінця 17-го століття – не в найкращому стані. Хоча працює, службу в ньому правлять.
Фактично, можна сказати, що головні цікавинки Ніжина – старі церкви. У центральній частині міста їх багато й видно майже звідусіль.
Багато старих будинків, одно- і двоповерхових. Шкода, що ніхто не намагається їх зберегти й перетворити на туристичну родзинку міста. За ними можна було б прокласти дуже цікавий туристичний маршрут.
Далі на Гоголівській можна зайти до чудової кав’ярні Gogol Point – там приємна творча атмосфера, смачна кава й вигадливі сувеніри.
Навпроти кав’ярні – пам’ятник все тому самому Миколі Васильовичу. Як бачимо, до нього теж не заростає народна тропа.
Зате там ген за пам’ятником – готель, де жив… ні, не Гоголь. Там під час відвідин Ніжина зупинявся Тарас Шевченко. І це не жарт.
І після того, як подивитеся на чудові зразки радянського модернізму (у формі химерного слова “ТЕЛЕСРАФ”) – можна піти далі, окинути оком кілька вулиць.
А тут вже й вечір, і Ніжин підсвічує шлях різнобарвними вогниками, немовби каже: “Ти ж іще не все побачив! Повертайся, ще дещо покажу!” Гаразд. Я подумаю.