Євросоюз узгодив реформу авторського права в інтернеті.
Представники Ради ЄС, Єврокомісії, а також Європарламенту в середу, 13 лютого, досягли угоди щодо реформи авторського права в Євросоюзі.
Згідно з реформою авторського права в ЄС, ЗМІ мають отримувати винагороду у випадку повторного використання їхніх матеріалів інтернет-порталами і соцмережами, наприклад Google або Facebook.
Винагороду повинні будуть отримувати і власники прав або творці контенту, якщо їхні пісні або відеоролики поширюються через онлайн-портали. Ця стаття реформи торкнеться в першу чергу YouTube.
“На сьогодні в сучасному світі з’явилося дуже багато різноманітних електронних віртуальних предметів та платформ, якими можна обмінюватися на відстані, але ж як захистити себе від викрадення вашої інформації чи вашої свободи слова та волевиявлення у віртуальному світі? ЄС готує змінити в законодавстві про авторське право, що тягнеться вже з 2016 року та все ніяк не можуть його скласти й прийняти, оскільки в цифровому мовленні складно віднайти злочинця та притягнути до відповідальності, – каже в коментарі Українському простору юрист, експерт з міжнародного права, політики й ведення переговорів Валентин Ашомка. – Процес доказу та вручення обвинувачення особі, яка вчинила злочин у віртуальному середовищі, складний, особу зловити на гарячому досить складно, а також знайти свідків, які це могли б засвідчити. Тому експерти в ЄС і не можуть дійти згоди та розробити чіткий механізм відповідальності тих чи інших осіб, які могли скоїти злочин”.
У разі ухвалення нових правил поширення контенту постраждають не лише великі компанії, а й звичайні користувачі. Певним чином це вплине й на українських громадян.
Як каже заступник директора Центру з інформаційних проблем територій НАН України Роман Соломонюк, люди отримають “часткове зменшення доступу до якісного контенту. Не всі захочуть за нього платити. Але великих змін не буде, поки дані ініціативи не будуть впроваджені в Україні. Хоча “боротьба авторських прав” у сучасному світі, особливо того, що стосується інформації є сама по собі нонсенсом, оскільки є багато механізмів обходу. Рідкісні є “ноу хау”. Скажімо усі високотехнологічні компанії мали б платити роялті нащадкам фізиків та математиків, напрацювання яких використані у виробництві”.
“Взагалі з погляду юридичного відповідальність повинна бути за використання чужого контенту або інформації з боку злочинця. У нас в Україні законодавство про авторське і суміжне право за ст. 2 чітко дає розуміння про авторське право і суміжні права, яке базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, законів України “Про кінематографію”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про видавничу справу”, “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав. А також за ст. 3 даного Закону дає чітке розуміння на що поширюється дане законодавство і на твори та об’єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, незалежно від місця їх першого оприлюднення (або не оприлюднені, але знаходяться в об’єктивній формі на території України), авторами яких або особами, яким належить авторське право і (або) суміжні права на них, є фізичні особи, які є громадянами України та інший ряд переліку на що поширюється даний Закон та має положення цього Закону спрямовані на захист особистих немайнових і майнових прав. Але охорона авторського і суміжних прав яка закріплена у четвертій статті даного Закону зовсім не досконала та немає чіткого регламенту по реалізації державної політики у сфері охорони авторського і суміжних прав, здійснючи свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції які являють собою застаріле розуміння у аналізі стану застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського і суміжних прав, – нагадує Валентин Ашомка. – Стосовно відповідальності та впливу на пересічного користувача новели законодавства, яке готує ЄС – нас це майже не стосуватиметься. Лише зауважу, що можлива відповідальність тоді, коли буде доведено, що дана особа використала іншої особи інформаційний ресурс. Використання інформаційної платформи в своїх цілях, тієї чи іншої інформації, можливе лише в тому випадку, якщо інша сторона (заявник) звернеться у відповідні органи, та зможе довести, що це саме її текст і вона його створила, а вже на підставі цього буде проводитися слідство чи експертиза, але на це піде дуже багато часу для з’ясування, не говорячи вже про відшкодування моральних чи матеріальних збитків. Щоб довести створення особисто тобою даного тексту чи відео потрібно пройти чималий шлях доведення, експертиз, в судовому порядку чи взагалі в кримінальному процесі”.
Але великі інтернет-компанії постраждають від цих нововведень, особливо на території ЄС.
“Google буде не зовсім вигідно виплачувати винагороду творцям контенту. Із заяв компанії випливає, що вона може просто закрити сервіс Google News на всій території Євросоюзу, як це раніше було в Іспанії, щоб не мати справу з ліцензуванням авторських матеріалів. Звичайно, тим, хто активно використовує цей сервіс, доведеться шукати інших шляхів отримання персоналізованих новин. До того ж, зміни можуть торкнутися і самої пошукової видачі: сніпети (короткі фрагменти тексту з посиланнями, які ми бачимо, коли “гуглимо”), стануть геть не інформативними, що негативно вплине на зручність використання пошукової системи звичайними користувачами”, – каже Артем Охрей, співзасновник Arto Web Agency.
Такої ж думки дотримується Олесандра Стельмахова, маркетинг-директор і власник ТМ Deadline:
“Реформи торкнуться в першу чергу YouTube, потім великих сайтів. Для звичайного користувача зміни будуть означати відповідальність за вибір і навчання бути європейцем. У Франції немає сайтів, де можна дивитись контент, не оплачуючи прав. Найближчими роками інтернет стане більш
контрольованим, сайти чи відеоканали, які системно порушують права, будуть
змушені закритися або привести свою підприємницьку діяльність у відповідний стан.
Наприклад, кількість ЗМІ на тисячу осіб в Україні перевищує показник Франції та інших держав не менше ніж уп’ятеро. Це говорить про те, що ринок перенасичений непотребом, і ці сайті один в одного здирають інформацію. Зараз судова практика у сегменті авторського права не є популярною в країні, тому що складно обґрунтовується. Максимум з чим можна прийти до суду – це з свідоцтвом на право власності торговельної марки або патентом на винахід. Але це не допомагає власнику відшкодувати збитки від розповсюдження неліцензійних копій або захиститися від плагіату. Зі швидкістю ремонтів доріг чи будівництвом тротуарів у м. Дніпрі дистанція України між рівнем Франції чи Швеції буде складати приблизно 100 років.
Найбільш перспективними нішами для стартапів в України в найближчі роки
залишаться агротехнології, фінтех, енергетика, штучний інтелект,
інтернет речей IoT, кібербезпека і оборона. Створити пріоритетній перелік
підозрюваних сайтів-порушників авторських прав можна з допомогою синтаксичного аналізу (парсингу) достатньо швидко, а в Ютюб можна звернутися уповноваженій особі напряму із запитом”.
Україна як учасник міжнародник договорів змушена буде реагувати на європейські нововведення.
“Україна повинна буде відреагувати на зміни, які відбудуться в ЄС, ще вчора. Бо ж саме за чинним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, тому має застосовуватися міжнародний договір як пріоритетний. Гадаю, всі ці європейські новели проголосують і задіють, тож Україні доведеться їх виконувати”, – наголошує Валентин Ашомка.