Культовий український рок-гурт «Океан Ельзи» святкує 20-річний ювілей. Зміна «золотого» складу, сольні проекти учасників гурту, а головне – підтримка прихильників у найскладніші моменти є свідченням того, що колектив не здасться без бою. Дев’ять альбомів, серед яких один – акустичний, три окремі збірки пісень, два десятки відеокліпів, джазовий проект фронтмена створили саме той «Океан», який люблять мільйони.
24 травня колектив розпочав стадіонний тур «20 років разом» містами України та зарубіжжя. Вже відгриміли концерти у Львові, Дніпропетровську, Харкові, Києві та Одесі. На черзі великий концерт на стадіоні «Арена-Львів» 24 серпня в день Незалежності України. Без зайвого пафосу, це цілком символічно. Бо саме «Океан» навчив українців співати пісень українською та вдягати вишиванки, коли це було ще не таким популярним трендом як сьогодні. Але головне ховається далеко поза явним: українці мали б навчитись бути нацією. Чи вдалося це? Сучасний стан речей в Україні змушує сумніватись в цьому.
«Все буде добре. Настане наш час!» – співає пророк української музики Святослав Вакарчук. Сьогодні головний «Океан» заявляє, що він далекий від політики, адже не раз обпікся через свою активну участь в політичному житті країни. Починаючи з 1999 року брав участь у промо-концертах на підтримку Леоніда Кучми як кандидата на посаду Президента, а в 2004 році виступав з активною громадянською позицією під час Помаранчевої революції. Тоді ж і відбулися зміни в складі гурту: його залишили басист Юрій Хусточка і клавішник Дмитро Шуров. Однак єднання «золотого складу» таки відбулось під час спільного виступу на сцені Євромайдану 14 грудня 2013 року. «Схід і Захід разом!», «Ми – різні, але ми – єдині» – ось головні меседжі, які намагались донести музиканти зі сцени.
Сьогодні пісні «Океану Ельзи» – це римовані думки та настрої українців. Якби було інакше, Революція гідності не відбулась під мотиви таких відомих «Вставай» та «Стіна», а українські військові в зоні АТО не ставили б пісню «Без бою» в якості рингтону.
Ганна Базиленко