Белград та Приштина домовилися про подальші переговори щодо врегулювання відносин.
Про це під час саміту в Берліні 29 квітня повідомили “президент Косова” Хашим Тачі й президент Сербії Александар Вучич, передає AFP.
Наступна зустріч відбудеться у липні в Парижі.
Як повідомила прес-служба німецького уряду, Белград та Приштина “просувають уперед їхні зусилля з реалізації наявних угод”. Окрім того, обидві сторони готові до “конструктивного діалогу” за посередництва країн Євросоюзу задля досягнення рішення.
Канцлер ФРН Анґела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон попередили, що від розв’язання конфлікту між Сербією і Косовом залежать їхні взаємини з ЄС. Німецька канцлер також зазначила, що нещодавній прорив у тривалому конфлікті між Грецією і Північною Македонією може служити моделлю для розв’язання суперечки між Сербією і Косовом.
Сербія заперечує незалежність Косова. Напруження між двома країнами почало зростати минулого року. 21 листопада Приштина запровадила 100-відсоткові мита на товари із Сербії, пояснивши це “агресивністю” Белграда. Перед цим Косово не змогло стати членом Інтерполу, і Приштина звинуватила саме Белград в зриві надання Косову членства в цій міжнародній організації.
Косовський “прем’єр-міністр” Рамуш Харадінай попередив, що Приштина не скасує 100-відсоткові митні збори на сербські товари, поки уряд Сербії “не визнає Косово незалежною та суверенною державою”. У відповідь Вучич наголосив, що скасування зборів є умовою будь-якого подальшого діалогу.
Ще одним скандалом, який погіршив відносини, стала пропозиція про обмін територіями. “Президент Косова” Хашим Тачі пропонував провести корекцію кордону між Косовом і Сербією. Пропонувалося приєднати населені сербами райони на півночі Косова до Сербії. Косово натомість мало б отримати населений переважно албанцями регіон Прешево на півдні Сербії. Одначе президент Сербії Александар Вучич 9 вересня заперечив наявність планів обміну територіями із Косовом. Після цього переговори про нормалізацію взаємин зупинилися.