Чимало “біженців” з Донбасу потихеньку перекочовують в омріяну Росіюшку. Там на них чекає сите і безбідне профінансоване “Газпромом” життя, і – головне! – відсутність бандерівців та української мови.
Адже саме бандерівське насильство та примушування до спілкування українською спонукало “лугандонців” взяти до рук зброю і захищати свій язик. Не частину тілу. Хоча…
Власне, позиція “лугандонців” зрозуміла. Ну яка ж нормальна людина при своєму розумі вивчатиме “телячью мову”, щоб потім пацани на раёні сміялися, що ти колгоспник? Ні, ні і ще раз – ні! Негайно в Росіюшку, там буде свобода від мови.
Частина “лугандонців” волею російського “братнього” керівництва потрапила на проживання до Республіки Башкортостан. Аж тут… Заступник мера Уфи (столиця Башкирії) заявляє на всю країну, що діти біженців з України в уфинських школах вивчатимуть башкирську мову.
Що цікаво – реакція “лугандонців” потішила. Більшість опитуваних повідомила, що мову братнього башкирського народу неодмінно треба знати і їхні діти з превеликим задоволенням її вивчатимуть. Тож саме успіхів у вивченні мов братніх тюоркських народів ми “біженцям” і побажаємо. І пам’ятайте: ваші діти – не “дитлохи”!
Олег Верешковський