0
0
Подейкують, що в радянські часи всім було добре і ніхто не зазнавав ніяких утисків і не було жодної дискримінації – ні на мовному ґрунті, ні на національному, ні взагалі на будь-якому.
Кажуть також, що всі українці були таким життям задоволені, і ніяких “україномовних” проблем у них не виникало. Мабуть, люди, чиї дєдушкі до самого підісят шестого года давілі бєндєровцев, справді так вважають. Однак…
Лінгвістику розвинемо як слід –
Вже стали й прізвища перекладати:
Зробився Бєлодєдом Білодід,
То й Горького Гірким ми будем звати.
Борис Тен (Микола Васильович Хомичевський), поет, перекладач, член Національної спілки письменників України, лауреат премії імені Максима Рильського, заслужений діяч польської культури.
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він:
– Покажіть кухлик той, що з краю.
Продавщиця:
– Что? Чево? Я нє панімаю.
– Кухлик, люба, покажіть, той, що з боку смужка.
– Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
– На Вкраїні живете й не знаєте мови.
Продавщиця теж була гостра та бідова:
– У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
– Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика, і не знає мови.
Павло Глазовий, поет-гуморист і сатирик, лауреат премії ім. Остапа Вишні, перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного.
Я розумію адептів церкви “какая-разніца-на-каком-язикє” – вони цій країні чужі. Не розумію українців, які відмовилися від рідної мови.
Слід наголосити на такому: якщо Україна залишиться російськомовною (з усіма її російськоязичними захисниками і патріотами УкрАіни), то збереження формальної незалежності означатиме не те, що вони відстояли державу, а тільки те, що російська мова завоювала ще одну територію. Прикладів шукати далеко не треба – Білорусь. Якщо хтось вважає її незалежною державою – він просто наївний.
Володимир Криницький
