0
0
Ретельно сплановані й добре профінансовані протести у Чорногорії не дають очікуваних наслідків, тож Кремль вдається до нових кроків на Балканах.
“Цілком випадково” після кривавих сутичок у Подгориці прем’єр-міністр Сербії Александар Вучич опинився у Москві. Як стверджують сербські оглядачі, про цей візит не було відомо заздалегідь, він вийшов цілком спонтанним, що свідчить про певну розгубленість координаторів чорногорських подій.
Російські медіа доносять чи не головну новину міждержавних взаємин РФ і Сербії (за винятком, хіба, скасування двох “угод століття”: будівництва Південного потоку і постачання автомобілів Fiat із Сербії у Росію). Москва має намір продати Сербії зброї на $5 млрд – при тому, що цих мільярдів у бідної балканської країни ніколи не було і не скоро будуть. Очевидно, що Росія таким чином фінансує посилення своєї присутності на Балканах – це перше. По-друге, оскільки план дестабілізувати ситуацію в Чорногорії і змусити або Джукановича, або Захід відмовитися від інтеграції до НАТО не спрацював, Кремль наданням сербам російського озброєння прив’язує їх до своєї годівниці і ставить запобіжник на планах декого в Белграді теж приєнатися до Альянсу.
Є заперечення, що Сербія ніколи не вступить до НАТО після бомбардувань часів югославських воєн. До певної міри це правда, але тільки до певної. Навіть 2000 року важко було подумати, що Сербія вестиме перемовини про вступ до ЄС, а зараз це хоч і складно, та відбувається. Цілком можливо, що років за десять у Сербії таки візьме гору здоровий глузд, і замість витрачання позичених мільярдів доларів на зброю, Белград усвідомить переваги колективної безпеки на просторах Європи. Навіть якщо до цього часу ЄС скоротиться на третину чи й половину, НАТО – завдяки сьогоденній російській політиці – надовго отримав імпульс для розвитку.
Масованим постачанням зброї Росія ускладнює перехід Збройних сил Сербії на стандарти НАТО. Окрім того, ремонт і обслуговування складних зразків техніки та озброєння проводитимуть російські фахівці. Сербія ж, окрім можливості показово подзенькати залізяччям перед могутніми сусідами на кшталт Чорногорії, Македонії і Косова, ще глибше залазить у борги перед Росією. Дивно, що “патріот” Вучич, як і президент Сербії, четник Ніколич, цього не розуміють. Якраз їм слід було б повчитися економічного націоналізму – Сербія не така багата, щоб зважуватися на ігри з Москвою.
Але зараз сербські очі засліплені московською казкою про “найсильнішу армію на Балканах”, яка зможе протистояти всім агресивним болгарсько–хорватським натівським підступам. А коли треба буде віддавати борги, може, Вучич уже житиме в США…
Володимир Криницький
