Наскільки вже Сербія відома своїм русофільством, але навіть там іноді стається таке, що дивує і самих сербів.
Наприклад, борд з портретом Путіна і написом: “Імператоре, ми тебе любимо!” не здивував нікого, ба більше – чимало було схвальних відгуків на адресу ініціатора його появи.
Або ось така агітка-привітання, яка заразом закликає сербів не вступати до НАТО. Хоч вони туди й не збираються, принаймні поки що.
Але нещодавно одна сербська громадська організація виступила з ініціативою звернутися до Путіна й попросити його заснувати російську військову базу на півдні Сербії і заразом приєднати до РФ так звану “Південну республіку” – мало не чверть території Сербії, яка, до того ж, межує з Косовом.
І тут випливає іще одна ініціатива: запросити Росію взяти на себе управління Автономним краєм Косово і Метохія. Населене переважно албанцями-косоварами територіальне утворення оголосило незалежність від Сербії і боролося за свободу зі зброєю в руках. Завдяки велетенським зусиллям міжнародних миротворчих сил війну там вдалося зупинити, незалежність Косова наразі визнало понад 120 держав світу. Днями Косово можуть прийняти в ЮНЕСКО, а ЄС підписує з ним угоду про стабілізацію та асоціацію.
Сербія незалежності Косова не визнає. На думку значної частини сербського політикуму і громадськості “Косово jе Србиjа”, тож Белград цілком має право вирішувати долю своєї території. Офіційне прохання до РФ про протекторат над АК Косово і Метохія, як здається сербам, було б цілком законним з погляду міжнародного права.
Росія навряд чи піде зараз на розв’язання ще одніє війни – цього разу на Балканах. Очевидно, що косовари своєї незалежності так просто не віддадуть, тож буде ще жорстокіша бійня, ніж 1998-1999 років. Але такі заяви з вуст сербських маргінальних діячів, схожих на російського Владіміра Жиріновського, не сприяють покращенню взаємин між балканськими народами і країнами Європи.
Володимир Криницький