0
0
5 грудня 2014. – Енергетична рада ЄС–США наголошує на важливості завершення будівництва LNG-терміналу на острові Крк у Хорватії для енергетичної стабільності та незалежності Європи.
Хорватія має вискористати цю можливість
Після заяви американського віце-президента Джозефа Байдена на енергетичному самміті у Стамбулі, цього тижня і Європейсько-американська енергетична рада наголосила, що завершення спорудження LNG-терміналу в Хорватії надзвичайно важливе для енергетичної стабільності та незалежності Європи. Участь у роботі ради взяли американський держсекретар Джон Керрі і верховний представник із зовнішньої політики та безпеки ЄС Федеріка Могеріні.
Директор проекту Младен Антунович запевнив учасників засідання ради у належній забезпеченості проекту науковим обґрунтуванням, усебічному вивченні впливу роботи терміналу на навколишнє середовище, дослідженні і врахуванні громадської думки.
Згідно з проектом, термінал матиме пропускну здатність понад 6 млрд кубічних метрів газу на рік і прийматиме від 50 до 80 танкерів з газом. Комплекс матиме пристань для зупинки таких суден і обладнання для викачування газу з танкерів у сховища та зі сховищ до газорозподільчої мережі. Пристань матиме близько 400 м у довжину і прийматиме судна вантажомісткістю від 75 до 265 тисяч кубічних метрів. Розвантаження танкера триватиме від 12 до 16 годин, а вся процедура від швартування танкера до його відпливу забиратиме не більше 24 годин.
Термінал у Хорватії планують пов’язати газогоном з аналогічною спорудою у Свиноуйсці в Польщі на Балтійському узбережжі, а можливо – і з литовським терміналом у Клайпеді. Таким чином буде створено зв’язок між півднем та північчю Європейського Союзу для зниження залежності ЄС від російського газу.
Кошторис проекту складає близько €1 млрд, фінансування здійснюватиметься з бюджету ЄС та інвестицій приватних компаній.
“За допомогою цього терміналу ми зможемо забезпечувати газом європейські держави від Австрії до України, – каже Младен Антунович. – Європа має чітке бачення енергетичного ринку. Ідеться про інтеграцію, про пов’язаність систем газогонів усіх країн і про введення прозорих правил на газовому ринку. І новий термінал покликаний забезпечити ще один новий напрямок і нове джерело газу для країн Центральної, Південної та Східної Європи”.
Чому так довго думали?
У чому причина, що тільки зараз здійснюється проект, ідея якого з’явилася майже чверть століття тому? Експерт з енергетичних питань Ігор Деканич нарікає на традиційну неприхильність хорватів до великих проектів.
“Окрім того, у нас не дуже полюбляють і спільні з іноземцями проекти. А тут доводиться мати справу з великим міжнародним проектом, який має забезпечити газом не тільки Хорватію, а й сусідні країни – Італію, Словенію, Боснію і Герцеговину і далі на північ аж до України і Польщі! І звісно, треба зважати на велику вартість самого проекту, адже самотужки Хорватія неспроможна на його реалізацію. Участь же ЄС та великих європейських компаній дають змогу здійснити цю велику справу”, – каже Деканич.
Значний поступ Хорватії у будівництві LNG-терміналу міг стати додатковою причиною для Росії відмовитися від реалізації “Південного потоку”, вважає віце-прем’єр хорватського уряду і міністр регіонального розвитку Бранко Грчич.
“Думаю, вартість реалізації “Південного потоку” зросла ще й через будівництво в Хорватії LNG-терміналу, що швидко здійснюється і дасть змогу додатково диверсифікувати джерела постачання газу в нашому регіоні. Я маю на увазі не тільки хорватський ринок, але й сусідні країни”, – сказав Грчич.
Таким чином, підтримка США та ЄС разом із зусиллями Хорватії та країн Адріатично-Іонійського регіону покращують забезпеченість енергоносіями цієї частини Європи і дають змогу зменшити залежність країн ЄС від російського газу.
Нещодавно і Литва відмовилася від газу з РФ: 3 грудня у Клайпеді розпочало роботу судно-термінал СПГ (LNG) Independence. Першим постачальником стане норвезька компанія Statoil, надалі до неї приєднаються компанії з Катару і Сполучених Штатів. Судно орендоване на 10 років, згодом литовці зможуть його викупити. Завдяки такій інвестиції Литва отримує доступ до світового ринку скрапленого природного газу і диверсифікує джерела постачання своєї енергосистеми.
Володимир Криницький
