0
0
2015 рік принесе чимало серйозних викликів для Європи, яка потребує нового розвитку своєї економіки, єдності у протистоянні з Росією і вгамування суперечностей усередині ЄС, передовсім – у Великій Британії.
“Вітер буде доволі міцний, але бурі не буде”, – стверджує голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у відповідь на запитання, що буде у новому році. Європейська Комісія розробила інвестиційну програму на €315 млрд із твердим наміром пожвавити європейську економіку і створити нові робочі місця, пише Берндт Райгерт у статті для Deutsche Welle. “Незважаючи на це, окремі держави мають переглянути свої національні бюджети”, – додає Юнкер, оскільки Італія та Франція вже вирішили, що це – “кінець режиму жорсткої економії”.
Єврокомісія прогнозує досить скромний рівень зростання економіки єврозони – від 1,1%, з урахуванням значних відмінностей між різними країнами. Німеччині ведеться непогано, а у інших великих державах єврозони очікується мало не стагнація. Єврокомісар з питань зайнятості, економічного розвитку та вільного ринку Юркі Катайнен зауважує: “Стан економіки і становище на ринку праці покращується не дуже швидко”.
Європейський центральний банк цьогоріч зіткнеться з проблемами завеликих боргів деяких країн ЄС і низьким рівнем еокномічного зростання. Зона спільної валюти досі перебуває у небезпечному стані, констатує ЄЦБ у останньому звіті. Захисників європейської валюти понад усе непокоїть дуже низький рівень інфляції, тож Центробанк готовий випустити в обіг мільярди євро, але коли це станеться, ще невідомо. Італія, скажімо, прагне такого “грошового дощу”, Німеччина ж, навпаки, наполягає на жорсткій монетарній політиці.
Чимало фахівців вже висловилися про те, що криза євро закінчилася. Утім, 2015 року вона може повернутися з новою силою. Якщо на майбутніх виборах у Греції переможе ліво-радикальна СІРІЗА, це може вельми нашкодити стабільності міжнародних фінансових ринків.
“Греки добре знають, що може стати наслідком хибного результату виборів”, – каже Жан-Клод Юнкер, і це – нечуваний досі тиск голови Європейської Комісії на громадян Греції і їхнє волевиявлення на позачергових парламентських виборах.
Фінансисти Goldman-Sachs прогнозують і найгірший розвиток: “Якщо уряд партії СІРІЗА виконає свою погрозу, припинить обслуговування зовнішніх боргів і вдасться до конфлікту з кредиторами, то Європейський центральний банк не матиме іншої ради, окрім закриття грецьких комерційних банків”, що означає неминучий фінансовий хаос у Греції.
Грецький уряд заборгував МВФ та фінансовим інституціям ЄС €250 млрд. “Грецька трагедія” матиме тяжкі наслідки і для інших країн, що мають великі зовнішні борги – Кіпру, Італії, Португалії, можливо і Франції. Усе це – зайвий привід наполягати на інвестиціях, а не тільки виплаті процентів за боргами.
Чи покине Велика Британія ЄС?
Британська тенденція до відособленості від Європи має найчіткіше проявитися на виборах у травні цього року. Зокрема, і британський прем’єр Девід Кемерон обіцяє виборцям нові перемовини з ЄС про більшу незалежність Британії.
Якщо у Лондоні побачать, що Брюссель не готовий до компромісу з островами, то цілком дійде і до референдуму, який може відбутися 2017 року, де британці задовольнять своє бажання вийти з ЄС. Залежно від успіху протиєвропейської Партії незалежності Об’єднаного королівства на найближчих виборах можна буде прогнозувати, чи скаже Британія “Goodbye!” Європейському союзу.
Вихід Великої Британії призведе до тяжкої внутрішньої кризи у ЄС, вважають експерти. Це надихнуло б і інших євроскептиків – у Італії, Німеччині, Угорщині, Франції, Швеції. Найнебезпечніша може бути ситуація у Франції, де доволі слабкого президента Олланда підпирає право-радикальна партія “Національний фронт” на чолі з Марін Ле Пен, яка виступає за вихід з ЄС.
Туск не зводить очей з Росії
Наразі найголовніше завдання нового голови Європейської Ради Дональда Туска – бути конструктивним посередником між Великою Британією і ЄС та сприяти врегулюванню російсько-українського конфлікту. Туск прагне, щоб і очільники європейських держав пильно стежили за ситуацією на сході і не втрачали контакту зі сторонами конфлікту.
Новим випробуванням на міцність позицій ЄС буде черговий розгляд санкцій проти Росії у березні цього року, адже вже зараз із Італії, Австрії, Чехії, Словаччини і Угорщини раз-по-раз чуються заклики скасувати санкції. З іншого боку, Латвія, що головує зараз у ЄС, планує на наступний саміт у травні запросити до Риги і представників України, Молдови та Грузії.
Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що ЄС і НАТО мають знайти адекватну відповідь на російську політику в Україні. “Ми повинні вести політичний діалог з Росією, але й стримувати, відповідно до її агресивної поведінки”. Міністр країни, що колись теж була частиною Радянського Союзу, переконаний, що російський президент Путін випробовує терпіння НАТО. “Маємо бути на сторожі”, – попереджає Рінкевичс.
