Подвійні стандарти “двоязичних”
Навіть зараз, коли іде війна Росії проти України, носії української мови дискриміновані в Україні.
Навіть зараз, коли іде війна Росії проти України, носії української мови дискриміновані в Україні.
“Любим русских, ненавидим Путина”? Ви наївні. Ваші “русские” брати люблять Путіна і ненавидять українців.
Використання почуття провини і співчуття – ця маніпуляція стара, як світ. Але, як і сотні років тому, працює безвідмовно, особливо якщо людина не має власних переконань, а просто йде собі куди вітер дме. Бездумні, безвольні, такі особи – просто манна небесна для тих, чиє завдання – не дати здійснитися Україні.
Питаннями майбутнього мов узагалі і конкретної мови зокрема переймається чимало фахівців і аматорів. Причина цього – виняткова важливість мови для людської самоідентифікації і соціалізації.
Дивно чути від українських “ліберальних” інтелектуалів тезу, буцімто мова і проґрес чи деґрадація не пов’язані.
На початку ХІІІ століття невеличка Кастилія нічим не вирізнялася серед інших європейських країв. Зараз Іспанія – третя за площею у Європі після України і Франції.
Почнімо з того, що будь-який художній твір не може цілковито точно передати реальності.
Рівно п’ять років тому покинув цей світ Дмитро Юліанович Онкович – поет і людина совісті.
Наші російські “брати” (які самі ж постійно питають: “а какой язык был первичным – русский или украинский?“) на таке запитання упевнено відповідають: російська. Україна і українська мова ж буцімто вигадані австро-угорцями (що за народ такий?), або поляками, або й особисто Отто фон Бісмарком у другій половині ХІХ століття >>>>
Секція мовної політики VI Всесвітнього форуму українців, проаналізувавши мовну політику сучасної Української держави, прийняла такі рекомендації: