Чи ж варто письменнику опускатися до середнього рівня?
Як слід писати книжки: красивою літературною чи звичайною розмовною мовою? Дискусія давня, але досі не закінчена.
Як слід писати книжки: красивою літературною чи звичайною розмовною мовою? Дискусія давня, але досі не закінчена.
Те, куди ми йдемо і ким/чим станемо, залежить переважно (а може й перш за все) не так від законів, що ухвалив парламент, і міжнародних договорів, які підпише президент, як від кожного з нас. Чи станемо ми філією “русскава міра” з відповідними культурними та мовними ознаками, чи вільною Україною?
Розмова з професором Колумбійського університету Юрієм Шевчуком про державу, мову і патріотизм іншомовних громадян України.
Мене щойно запитали, як українцям позбутися комплексу меншевартости. Запитали в контексті святкового цитування Петром Порошенком Маяковського.
Ще раз і ще раз повторивши свої побажання, підбадьорювання і поради, гості залишають іменинника й обережно сходять крутими сходами вниз. Там ще затримуються, щось гомонять притишеними голосами, в яких поет чуйним вухом відрізняє голос Михайла. Лазаревський лишає свого слугу на ніч з Шевченком і, видно, дає йому якісь накази. Потім чути стук обережно зачинених дверей…
Російська мова домінує в багатьох ЗМІ, програмах на телебаченні, газетах, тижневиках і особливо в журналах люкс, друкованих на дуже доброму папері з чудовими світлинами.
Кілька фраз про малоросійство в літературі.
Вже, мабуть, всі чули про той випадок з російськомовною “художницею” яка розписала стіни Охматдиту російською мовою. Але найбільше вражають безглузді та недолугі аргументи, які вона приводила в коментарях разом з представниками своєї нацменшини, виправдовуючи і прикриваючи свою зневагу до українців, заперечуючи нашу Культуру, Мову та Історію.
“Не досить назвати мову державною, треба, щоб вона і справді була такою, як це в країнах Європи. У перші роки незалежності в державних адміністраціях були представники “Просвіти”, які стежили за дотриманням мовного режиму, – каже відомий мовознавець професор Іван Ющук. – Чому б цю традицію не відновити?”