Вольга Такарчук. Ігра на некалькiх барабанах

Выглядаю я так: не надта высокая, не надта нізкая, не надта пульхная, не надта шчуплая, мае валасы ні светлыя, ні цёмныя. У мяне невыразны колер вачэй. Я яшчэ не старая, але ўжо не маладая. Апранаюся проста. Лёгка губляюся ў натоўпе. Калі я заседжваюся даўжэй у кавярні на рагу, людзі падсаджваюцца да мяне, але не звяртаюць…

Читати

Шістдесят дев’ять

У Гутенберговій галактиці зіткнулися якось цифри Шість і Дев’ять. – Перепрошую. Я – Шість. – Даруй! Це я незграба. Я – Дев’ятка. – Неймовірно! Ти справді Дев’ятка? Я всеньке життя шукав Дев’ятку, але досі все не щастило її зустріти! – Воно й не дивина, ти ж ходиш на руках! Перевернися, прошу тебе! У тебе голова…

Читати