0
0
Новий Закон України “Про вищу освіту” відслужив панахиду по кредитно-модульній системі. Майже 10 років тому така система організації навчального процесу вважалась найбільш оптимальною для вітчизняної вищої освіти.
Мобільність, єдина система кредитних одиниць, стандарти європейської освіти, зрозуміла градація освітньо-кваліфікаційних рівнів – все тепер вчорашній день, судячи із заяв теперішнього керівництва МОН: “У зв’язку з набуттям чинності Закону «Про вищу освіту» та з метою забезпечення академічної автономії вищих навчальних закладів скасовано наказ «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»”. Мости, як-то кажуть, спалені, однак зароджуються великі сумніви чи дійсно нововведення вирішать реальні проблеми вищої освіти.
Під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі міністр освіти і науки Сергій Квіт пояснив: “Закон має дуже важливе значення для розвитку освіти і науки України. Це закон реформаторський. Над ним три роки працювала фактично вся освітянська громадськість, експерти, журналісти”. Численні переваги нового законопроекту, а також етапи його імплементації зобов’язались подавати на сайті osvita.gov.ua. Основний акцент Закону “Про вищу освіту” робиться на автономію ВНЗ, новий механізм виборчої системи ректорів, скорочення навантаження викладачів та студентів, обов’язкове оприлюднення наукових робіт, новий механізм електронного вступу, фінансова автономія закладів.
Нововведенням законопроекту є створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і ліквідація Всеукраїнської атестаційної комісії. Що відтак зміниться? Правильно, назва. Аж дуже вже ставиться під сумнів якісно новий склад структури: чи не будуть це одні й ті ж обличчя і уми? Чи не провокуватиме це ще більшу корупцію і бюрократію? Скільки ще ректорів на кшталт хабарника Петра Мельника продовжуватимуть сидіти в зручних кабінетах? Та й що мають на увазі у міністерстві, коли говорять про якість освіти? Чи готують вітчизняні вузи випускників до реального життя, чи їм самим варто перенавчатись вже працюючи?
Сергій Квіт називає закон “реформаторським”. Якщо переливати з пустого в порожнє – справа реформаторська, то він має рацію. Мовляв, студенти, вам ніхто не обіцяє освіту підкріплену практикою, більш-менш придатні для життя гуртожитки, обґрунтовану вартість навчання. Обіцяли ж інше – інше й виконали, а чи стане колись освіта в Україні справді “вищою”, а не як жартома кажуть в Одесі “високою” – лишається тільки ворожити на картах.
Ганна Базиленко
