Якщо навкруги російська мова, то можемо бути певними - навколо Росія

Read Time:3 Minute, 32 Second

Те, куди ми йдемо і ким/чим станемо, залежить переважно (а може й перш за все) не так від законів, що ухвалив парламент, і міжнародних договорів, які підпише президент, як від кожного з нас. Чи станемо ми філією “русскава міра” з відповідними культурними та мовними ознаками, чи вільною Україною?

Можна як завгодно довго торочити та переконувати себе й інших, що “бєз разніци на каком йазикє”. Але байдуже, віримо ми в це чи ні, та факти свідчать про інше: все або починається, або закінчується саме тим, яка мова панує навколо нас. Якщо навкруги російська мова, то можемо бути певними – навколо Росія. Ментальна, культурна Росія, яка зрештою мало відрізняється від Росії фізичної.

Там, де лунає російська мова — там панує тоталітарне мислення й патерналізм. Там, де російська мова — там погані дороги й чиновники-крадії. Де російська мова — там аґресія, ксенофобія й неволя. Там схиляння перед неспаведливою та жорстокою владою. Там репресії, тортури і страждання. Де російська мова — там вічна війна та смерть ні за що, за чужу “родіну” й за чергового кремлівського “сталіна“.

А може й навпаки: там, де це все — там російська мова. Що тут є первинним — то вже філософське питання.
Навіть якщо ви — росіянин, російська мова вам нічого гарного не принесе.

Від російської мови тікають міжнародні інвестиції. І навіть туристи не бажають відпочивати в готелях, де панує російська мова. Бандитські “понятія” сформульовані російською мовою. Російською розмовляли кати свого та інших народів з ЧК/НКВД/ОГПУ/КГБ, навіть ті з них, у кого рідною була якась інша мова…
Винятків нема. Скрізь, куди хоч трохи прийшла російська — панує занепад. І можна сперечатися, чи це мова є носієм ментальності, яка той занепад спричиняє, чи вона є лише маркером, що позначає присутність того деструктивного майнд-сету. Але факт лишається фактом: руйнація та російська мова крокують планетою разом.

Говоріть їхньою мовою – і ви вже належите до них. Точніше, належите їм

Східні німці старших поколінь ще досі пам’ятають російську, бо змушені були її вчити у школі. Якби Східний блок існував не кілька десятиліть, а кілька століть, то й там було б як у якійсь Білорусі зараз, після кількох віків російської неволі. Але й тих кількох декад вистачило аби істотно зіпсувати життя половині німецького народу, якій не пощастило опинитися під контролем Москви та московської мови.

Або ж згадаймо Північну й Південну Кореї. Фінляндію й Карелію, Японію й Курили, Румунію й Молдову, та навіть Молдову і Придністро’я, або ж Грузію й Абхазію… Якби ви були німцем, корейцем, японцем, фіном, румуном, грузином — в якій частині своєї країни ви б хотіли жити? Там, де більше російської мови, “культури” та ментальності, чи там де її взагалі нема? Свідомий вибір є очевидним. Може тому росіяни так не люблять слово “свідомий”?

Окей, а що буде там, де пануватиме українська?

Почасти ми це вже знаємо: порівняймо лишень окуповані Донеччину з Луганщиною та вільну Львівщину… А почасти нам це ще належить пізнати: адже навіть на вільній Україні російська мова досі має значний вплив, а отже у нас ще є вдосталь корупції, головотяпства, маразму, тупості, совковості, безвідповідальності, безкультур’я, раболєпія та інших типових ознак ординського московитства…

Тож висновок простий: слід краплинами вичавлювати з себе так званий “русскій мір”. Нашому суспільству в цілому, але й також кожному з нас особисто. Вичавлювати ВСЕ, що нас з тим “міром” пов’язує. І тут найпростіше почати таки з мови. А тоді ми й самі здивуємося, як це дивним чином вплине на решту нашого життя, а ще істотніше — на життя наших нащадків.

Лише подумайте: ваші батьки або діди, перейшовши на російську мову, підклали вам величезну російську свиню. Тепер через це ви змушені жити у Міні-Раші, ще й конфронтувати з Меґало-Рашею, яка виключно за мовною ознакою вважає, що ви з нею “адіннарот”. І на цій, здавалося б смішній (“какая разніца?”), підставі Москва цілком серйозно претендує на ваші землі, вашу історію і взагалі — на ваше все. Говоріть їхньою мовою — і ви вже належите до них. Точніше, належите їм з усіма потрохами…

Та ще не запізно виправити цю помилку: перейдіть у повсякденні на українську — у побуті, на роботі, на вулиці з незнайомцями… Здобудьте цю маленьку перемогу над “русскім міром” у собі та розповсюджуйте ту перемогу навколо себе! Здійсніть цю надважливу інвестицію у ваше майбутнє, та майбутнє ваших дітей, онуків та правнуків!

Адже українець не той, в кого батьки українці, а той, у кого діти українці. Тож не робіть з них росіян!

Zen Antipop