0
0
За кілька місяців в Україні можуть схвалити новий мовний закон, який вже викликав безліч дискусій та політичних спекуляцій – одні радіють посиленню української мови, інші критикують за занадто радикальну українізацію.
Після кількагодинних дебатів Верховна Рада таки змогла ухвалити один з мовних проектів за основу й депутати пообіцяли проголосувати остаточно вже у листопаді. До другого читання до проекту подадуть сотні поправок і можуть зміни до непізнаваності, адже, фактично, документ має стати поєднанням двох проектів, пише “Рух захисту української мови“.
Найбільша фракція парламенту БПП до останнього моменту відмовлялась голосувати за проект 5670-д, який зареєстрували одразу 77 депутатів. Президентська фракція погодилась підтримати проект тільки з умовою, що багато їхніх зауважень врахують перед остаточним ухваленням. Про необхідність суттєвих поправок до проекту перед другим читанням вже заявив і Петро Порошенко. Найгучніші новації проекту вже збурили українських політиків та соціальні мережі.
Мовних інспекторів не буде
Дуже багато політиків критикували у законопроекті “мовних інспекторів”, які мали з’явитись в Україні для контролю обов’язкового використання державної мови. Автори хотіли створити цілу службу мовних інспекторів – 27, за кількістю регіонів України. Вони могли контролювати дотримання мовного законодавства не тільки у державних органах і підприємствах, а й у приватних.
Проте такі жорсткі новації у залі Верховної Ради не підтримали навіть у першому читанні. Тому, як стверджує доповідач проекту Микола Княжицький та спікер парламенту Андрій Парубій, “мовних інспекторів” з проекту викинули ще перед першим читанням. У доступному на сайті Ради проекті ці норми зазначені, але під стенограму спікер пообіцяв, що в тексті цього не буде.
Спеціальна комісія, мовний центр і уповноважений із захисту. Проект створює багато нових державних структур, які займатимуться розвитком, стандартизацією та захистом української мови. Найперше, всі чиновники та нові громадяни України муситимуть доводити своє володіння українською мовою.
Усім цим займатиметься новостворена національна комісія зі стандартів державної мови. Комісія затверджуватиме правопис, стандарти термінології, вимоги знання мови та стандарти сертифікації. Ця ж комісія створить окремий Центр української мови, який втілюватиме всі напрацювання комісії та проводитиме іспити й сертифікацію зі знання державної мови. Окремо комісія створить ще й термінологічний центр, який “вдосконалюватиме стандарти української мови”.
Також має з’явитись уповноважений із захисту державної мови. Як запевнив спікер Андрій Парубій, посаду уповноваженого у проекті лишили. Хоча наразі не до кінця зрозумілі деталі майбутньої роботи, адже його функціонування могло бути частково пов’язане з роботою скасованих “мовних інспекторів”.
Іспити для громадянства
Дія нового закону, як обіцяють автори, не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Кожного громадянина зобов’язують володіти державною мовою, а всі претенденти на отримання українського паспорту складатимуть окремий іспит, чим і займатиметься новостворений мовний центр.Вільно володіти державною мовою зобов’яжуть величезну армію працівників – від президента до педагогів та медиків комунальних закладів.
Мова в освіті
Новий закон встановлює, що мовою виховного процесу у дошкільних закладах буде державна мова. У дошкільних навчальних закладах з мовою навчання, що є мовою національної меншини, виховний процес одночасно з державною також відбуватиметься мовою меншини.
У загальноосвітніх закладах мовою навчання є державна, але у закладах, де є мова навчання національної меншини, навчальний процес поряд з державною проводитимуть і цією мовою. У якому саме обсязі має визначати закон “Про національні меншини в Україні”.
Мовою ЗНО також має бути тільки державна мова, крім іспитів з іноземних мов. У вищих навчальних закладах мовою викладання буде тільки українська. Окремі заклади за бажання можуть перевести частину дисциплін на англійську або іншу офіційну мову ЄС. Для російської мови у проекті закону місця немає.
Театри, концерти, музеї та кіно
Супровід усіх культурно-мистецьких та видовищних заходів в Україні зобов’яжуть проводити державною мовою. Якщо ведучий не знає української, то його виступ мають перекладати. Усі афіші мають виготовляти українською мовою. Назви та імена виконавців можуть писати й іншими мовами за умови дублювання українською. Мовою музейної справи та виставок також визначать виключно українську, але інформація про музейні предмети може дублюватись й іншими мовами.
Іноземні фільми також в Україні мають демонструватися з озвученням або дубляжем українською мовою й ця практика вже давно існує. Закон дозволятиме показувати іноземні фільми мовою оригіналу із субтитрами українською. Але кількість таких фільмів не має перевищувати 10 відсотків на місяць. Театральну виставу іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжують субтитри українською.
Мова у ЗМІ
Автори документу пообіцяли, що мовне регулювання на радіо та телебаченні у законі продублюють тими, які в Україні вже діють кілька років. А от що дуже збентежило видавців газет та журналів України, так це зобов’язання перевести всі друковані видання на українську мову. Закон допускатиме видавати друковані ЗМІ у кількох мовних версіях, одна з яких буде українською.
Всі мовні версії мають бути однакові за змістом та обсягом. Така новація може суттєво збільшити вартість видавництва газет та журналів, якщо власники все ж таки вирішать друкуватись двома мовами, а не тільки українською.
Окремо прописано, що у кожному місці продажу друкованих ЗМІ назви видань українською мають становити не менше половини. Щоправда, новації щодо друкованих ЗМІ почнуть діяти аж за рік після ухвалення закону. Інтернет-ЗМІ та сайти інших державних та недержавних компаній також мусять мати головну сторінку українською мовою.
Мовний закон
Новий мовний закон може суттєво посилити видавництво україномовних книжок. Кожне видавництво планують зобов’язати щорічно видавати не менше половини назв книжок українською. Схожа норма стосуватиметься книгарень – там мають продаватись не менше 50 відсотків українських назв. Книговидавці та продавці матимуть дворічний перехідний період.
Українська в обслуговуванні
Мовою обслуговування у всіх закладах незалежно від форми власності має також стати українська. Персональне обслуговування на прохання клієнта може надаватись й іншою мовою. Мовою реклами також буде виключно українська мова, а винятки мають прописати в законі про національні меншини. Багато суперечок у соціальних мережах викликали наміри зобов’язати передавати іноземними мовами у ЗМІ та всіх документах українські назви без перекладу, а просто транслітерувати українське звучання.
Деякі оглядачі вважають, що це може викликати деякі недоречності, адже зобов’яже усі іншомовні видання в Україні та у різноманітних документах писати невластиві для російської мови українські назви, як от “Харкив” чи “Била Церква”.
Покарання за порушення
Загалом цей закон може набути чинності за два місяці після опублікування. І з цього часу за порушення його норм може початись адміністративна чи кримінальна відповідальність. За порушення застосування мови у діловодстві може бути штраф від 200 до 400 неоподаткованих мінімумів, у сфері культури – 200-300, а у друкованих ЗМІ – 400-500.
У деяких випадках за порушення закону може бути й кримінальна відповідальність. До статті 338 Кримінального кодексу у покарання за наругу над державним прапором, гербом чи гімном додають “публічне приниження чи зневажання мови”.
За цією статтею можливий арешт до шести місяців.
