Одне з останніх соціологічних опитувань у США показало: більше чверті американців вірять, що бог визначає, яка команда переможе у спортивному змаганні. Крім того, половина американців вважає, що бог винагороджує спортсменів-вірян гарним здоров’ям та успіхом.
На запитання, чи вірять вони, що бог вирішує, хто виграє в змаганнях, 27% американців відповіли ствердно. Причому в різних регіонах була різна кількість позитивних відповідей: на півдні США 36%, на середньому заході 28%, на північному сході 20% і на заході – 15%.
Ствердну відповідь про вплив бога дали 40% кольорових християн-протестантів, 38% білих євангельських християн, 29% католиків і 19% протестантів.
Директор інституту громадських релігійних досліджень, який проводив соціологічне дослідження, вважає: ці цифри свідчать про те, що багато американців вірять в дуже активного бога. Слід відзначити, що багато спортсменів постійно публічно дякують богові після перемог, а декотрі навіть пишуть на своєму спортивному спорядженні цитати з біблії.
Опитування інституту показало, що 50% американців схвалюють таку манеру вираження своєї віри, для 45% це не має значення, і 4% – не схвалюють.
Тим часом Американська психологічна асоціація встановила, що віра в бога – лише один із психічних розладів. Кілька років американські психологи уважно спостерігали за релігійними людьми, які вірять в існування вищої сили і вплив цієї сили на здатності людини приймати усвідомлені рішення. Дослідники прийшли до висновку, що віра в бога – різновид психічної хвороби.
Дослідження показали, що релігійні люди часто страждають від параної, тривожних розладів, емоційної нестабільності і галюцинацій. У ході експерименту з’ясувалося, що релігійні люди, які мали погане здоров’я, вважали бога жорстоким, тоді як добрим його називали ті, що не мали серйозних проблем зі здоров’ям.
Для ілюстрації своїх висновків професор психології доктор Ліліан Ендрюс наводить приклад свідків Єгови, які відмовляються від переливання крові за будь-яких обставин і замість цього воліють померти. На думку професора, таких людей необхідно оголошувати психічно нестабільними й не давати їм можливості вирішувати, як їх лікувати.
Якщо пропозиція психологів Асоціації набуде підтримки, лікарі зможуть лікувати релігійних фанатиків, які відкидають ті чи інші види терапії з “духовних” міркувань. Ознакою психічної хвороби або втрати реальності доктор Ендрюс також вважає твердження деяких людей про можливість самозцілення та здатність “безпосередньо спілкуватися з богом”.
Окрім того, дослідження встановило, що діти, які виховувалися в релігійних середовищах, значно менше схильні допомагати іншим та жертвувати своїми інтересами, ніж діти з атеїстичних родин.