0
0
Желимир Периш – сучасний хорватський письменник, один із найвідоміших авторів на Балканах. Вважається визнаним майстром короткої прози, неодноразово був переможцем міжнародних літературних конкурсів.
Українською вже перекладено кілька його прозових творів, зокрема “Наш ліс” і “Звичайний день“. Сьогодні пропонуємо вам прочитати оповідання-мініатюри, які різнобічно розкривають складні й суперечливі почуття, людям відомі під назвою “кохання”.
Капітан Ізланд Мура й кохання, велике, як Сахара
Прагнучи показати, як сильно він її любить, капітан Ізланд Мура босоніж подолав сімдесят кілометрів палючою пустелею до невеличкої оази, звідки його кохана вирушала в туристичну поїздку жаркою Сахарою. Не сказавши їй нічого на прощання, він потім усю ніч крутився в ліжку, а перед світанком схопився і побіг за слідами автомобіля до самої оази, аби сказати, як він її любить, готовий бігти назад, заспокоївши своє серце.
На щастя, вона його обняла й більше ніколи нікуди не відпустила від себе.
Через двадцять років, поки капітан сидить на веранді в кріслі й читає газету, його кохана одночасно прибирає в хаті, варить обід і переповиває двох онуків. Але капітан не сходить замість неї до магазину, бо надворі надто смалить сонце.
Утім, за всі ці двадцять років його велике кохання до неї ні на краплю не зменшилося. Він досі любить її так само, як і першого дня.
Може, навіть більше.
Доктор Жак і пояс вірності
Пан доктор Жак живе у двадцятому столітті й має вродливу дружину, яка просто буяє красою. Сусіди іноді бачили її груди, якщо вона занадто нахилялася, викладаючи провітрювати подушки на вікні. Пишні груди дружини пана доктора не дуже й хвилювали сусідів, зате непокоївся сам Жак.
І ось пан доктор Жак, який живе в двадцятому столітті, одного ранку перш ніж іти на роботу п’є каву і дивиться передачу про тринадцяте століття, де розповідають, що пояси вірності в ті часи не були аж так поширені, як зараз вважається. Звідси випливає, подумав пан доктор, що й перелюб і зради теж, мабуть, не так часто бувають, як можна судити за сучасними фільмами й серіалами. Ця думка не заспокоїла остаточно пана доктора, але кава йому стала трішки смачніша.
Ні, пан доктор зовсім не ревнивий, як це могло здатися. Просто це двадцяте століття якесь… зіпсоване. Діти дуже рано дозрівають, а кохання більше не має колишньої чистоти.
Пан доктор допив свою каву, а століття тихо добігло кінця й перетекло в наступне – таке саме зіпсоване.
Крижані краї Руала Амундсена
Після майже трьох років плавання північними водами норвезький мандрівник Руал Амундсен став першою людиною, яка проплила з Атлантичного в Тихий океан через арктичний архіпелаг. Коли тисяча дев’ятсот шостого року він повернувся в Осло, його вітала захоплена публіка. Великого полярного дослідника серед тисяч інших запитань на одній урочистій вечері, що її організувала сама королівська сім’я, запитали геть про дурне: “Скажіть нам, а Північний полюс справді холодний?”
Відповідь Амундсена викликала кілька секунд німої тиші, а потім – вибух сміху: “Холодний, але й наполовину не такий холодний, як ліжко моєї дружини”.
Чотирнадцятого грудня тисяча дев’ятсот одинадцятого року, через кілька років після тієї вечері, Руал Амундсен підкорив Південний полюс і став першою людиною в історії, яка ступила на дев’яносту паралель нижче екватора.
У наш час відомо, що температура в Антарктиді в середньому на двадцять градусів нижча, ніж в Арктиці.
З хорватської переклав Володимир Криницький
